Зважайте, аби вас не «послали» у квітень | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 01.04.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Зважайте, аби вас не «послали» у квітень

Про того, хто упіймався на першоквітневий жарт у Німеччині кажуть «його послали у квітень». Достеменно невідомо, хто й кого вперше в історії розіграв, однак вважається, що така традиція налічує вже багато століть.

default

Існує припущення, що звичай розігрувати людей першого квітня може сягати ще часів Стародавнього Риму, де цього дня влаштовували гучні святкування на честь богині Венери. З оргіями та різного ґатунку розіграшами. Ще одна з німецьких версій, розповідає фольклорист Ґюнтер Гіршфельдер, стосується 16 століття. «Ведуться, приміром, дискусії щодо рішення Ауґсбурзького Рейхстагу від 1530 року, яке передбачало уніфікацію грошей у державі, призначену на перше квітня. Однак згодом дату перенесли, а зі спекулянтів просто посміялися».

Усе наплутав Карл IX

Однак найвірогіднішим видається припущення, що цей звичай започаткував французький король Карл IX. Причому мимоволі. Під час реформування григоріанського календаря у 1564 році він переніс святкування Нового Року з першого квітня на перше січня. Однак не всі прості люди про це знали. «Можна сміливо припустити, - каже Ґюнтер Гіршфельдер, - що саме в результаті цієї календарної плутанини люди помилялися, а потім обернули це на своє задоволення і почали «посилати» у квітень своїх друзів, сусідів, родичів чи дітей».

На початку цього звичаю розіграші були зовсім інакшими. Найчастіше вони стосувалися виконання якихось завдань. Приміром, хтось мусив кілька годин даремно проходити заради вигаданого завдання. «Сьогодні це неможливо собі уявити, - каже дослідник. - Це б, вочевидь, суворо наказувалося. Ніхто б не стерпів, якби мусив, наприклад, їхати на власному авто з Бонна до Штуттгарта, аби забрати щось, чого взагалі не існує».

Розіграші лише у ЗМІ

У міжособистісному спілкуванні в сучасній Німеччині розіграші вже давно вийшли з моди. На роботі через постійну напругу та високий робочий ритм часто взагалі не залишається часу на жарти. Окрім того, класичний квітневий розіграш вимагає прямого контакту. А в часи інтернету він дедалі більше замінюється віртуальним спілкуванням. «Тоді розіграш стає майже неможливим, - зауважує Гіршфельдер, - адже він передбачає здивоване чи дурнувате або й сердите обличчя, спільний сміх, а все це вимагає реальної, а не віртуальної ситуації».

Сьогодні німців першого квітня наколюють переважно лише засоби масової інформації, які підтримують цю стару традицію на власний лад – з допомогою вигаданих новин та побрехеньок. Ґюнтер Гіршфельдер не переживає за майбутнє квітневих розіграшів. «З культурно-наукового погляду вони нам навіть необхідні, оскільки є своєрідною розрядкою і противагою для постійно негативних новин. Тому в кожному суспільстві має бути присутня здорова частка гумору», - переконаний дослідник.

Автори: Ральф Ґьодде / Христина Ніколайчук

Редактор: Леся Юрченко

Також за темою

Реклама