Захист персональних даних: журналісти не знають, як виконувати закон | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 04.01.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Захист персональних даних: журналісти не знають, як виконувати закон

В Україні набув чинності закон «Про захист персональних даних». Тепер згадування прізвища чиновника можливо тільки за його письмовою згодою. Не усі журналісти розуміють, як далі працювати.

default

Цим законом Україна виконує зобов’язання перед Радою Європи щодо захисту персональних даних при їх автоматичної обробці. Розповідає у інтерв»ю Deutsche Welle співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров. Але на відміну від європейських аналогів, в українському документі немає чіткого розділення: що таке загальна інформація про особу (прізвище, ім’я, адреса, дата народження), а що таке так звана «вразлива» інформація, яку і треба захищати (відомості про стан здоров»я, релігійну, етнічну, політичну належність, особистий підпис, доходи, кредитна історія і т.і.).

Проте закон чітко вказує, що поширення та оприлюднення інформації про особу без її згоди заборонено. Нф думку Захарова, новація ставить у важке становище і державні органи, і науковців, і тих, хто пише книжки, і у першу чергу журналістів. «Не можна згадувати жодного прізвища без згоди особи, але це нереально. Ця норма мертва і я думаю, що вона буде виконуватися за відомим правилом: наявність поганих законів компенсується їх невиконанням», - каже Захаров.

Як працювати далі?

«Депутат X придбав літак за 100 000 дол. Або Голова партії Y витрачає партійні кошти на круїзи!» - ось так має виглядати ТВ програма згідно з цим законом, моделює ситуацію редактор харківської програми «Віддзеркалення» Олександр Тихонов. Журналісту не зрозуміло, як тепер подавати інформацію про високопосадовців, або чи можуть експерти, запрошені на програму наводити приклади з життя політиків?

Головний редактор харківського сайту «Главное» Євген Маслов вважає, що дані простих людей захищати треба, а ось про політиків – суспільство має знати правду: « Вважаю, що нічого не слід змінювати. Якщо почнеться хвиля судових переслідувань ЗМІ, з’явиться прецедент в суді, тоді треба щось з цим робити. Поки, правові наслідки незрозумілі»,- каже Маслов.

Автор: Олександра Індюхова

Редактор: Роман Гончаренко