Захист клімату: лише розмови не допоможуть | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 26.11.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Світ

Захист клімату: лише розмови не допоможуть

На кліматичних переговорах ООН у Катарі йдеться про продовження дії Кіотського протоколу. Для України такий крок не стане стимулом зменшити викиди парникових газів, вважають в Національному екологічному центрі.

Нестримна спека перетвориться влітку на звичне явище також у регіонах з досі помірним кліматом, рівень моря підніметься, країни, що лежать у тропічній зоні, особливо потерпатимуть від засухи. Ці сумні прогнози справдяться, якщо на планеті не вдасться відчутно зменшити викиди в атмосферу парникових газів, застерігають науковці Потсдамського інституту кліматичних досліджень у своєму звіті, складеному на замовлення Світового банку.

«Якщо не вжити конкретних заходів, щоб знизити рівень викидів парникових газів, середня температура на планеті може зрости на три градуси порівняно з доіндустріальною епохою», - наголошується в дослідженні. Надімірні викиди парникових газів вважаються причиною глобального потепління. Вони затримують у земній атмосфері тепло, яке мало б потрапляти в космос. До «парникових» газів відносять, зокрема, вуглекислий газ, метан та оксид азоту.

Гамерлінг: у Катарі не слід чекати на нові амбітні обіцянки

Гамерлінг: у Катарі не слід чекати на нові амбітні обіцянки

Мета: не більше двох градусів

Два роки тому на конференції зі зміни клімату в мексиканському місті Канкун державні та урядові лідери зі всього світу спільно вирішили не допустити глобального потепління більше, ніж на два градуси. Висловлюється сподівання, що це ще допоможе досягти мети, яка міститься в рамковій кліматичній конвенції ООН: запобігти небезпечній зміні клімату на планеті.

Проте, ніхто не очікує, що на кліматичній конференції в Досі, яка відкрилась 26 листопада й триватиме до 7 грудня, пролунають нові амбітні обіцянки щодо зменшення викидів парникових газів. Не в останню чергу, це пов’язано з тим, що багато держав вже зробили такі обіцянки на минулих конференціях, вважає Свен Гармелінґ з міжнародної екологічної організації Germanwatch. «Значна частина країн вже навіть зафіксували відповідні норми законодавчо», - каже він. І тому, на його думку, їм зараз важко робити нові обіцянки, коли вони ще не знають, чи їм вдасться виконати старі.

Кіотський протокол: бути чи не бути?

Успіх конференції в Досі залежить, однак, передусім від того, чи вдасться продовжити дію Кіотського протоколу. У цій угоді, яка набула чинності 2005 року, індустріальні країни зобов’язалися зменшити викиди в атмосферу найважливіших парникових газів на щонайменше п’ять відкотів у порівнянні з 1990-м роком. Це мало статися в період між 2008 й 2012 роками.

Еденгофер: дискусії навколо Кіотського протоколу зайшли в дипломатичний тупик

Еденгофер: дискусії навколо Кіотського протоколу зайшли в "дипломатичний тупик"

Отже, наприкінці року завершується так званий перший період зобов’язань. Експерти, однак, налаштовані скептично. Головний еколог Потсдамського інституту кліматичних досліджень Отмар Еденгофер, називає ситуацію, що склалася нині навколо боротьби з глобальним потеплінням «дипломатичним тупиком» і сумнівається, що дію Кіотського протоколу вдасться продовжити.

Україна «законно» вироблятиме більше шкідливих газів?

Але навіть якщо держави узгодять деталі другого періоду дії, для України це не буде стимулом посилити боротьбу з глобальним потеплінням. Її участь у зобов’язаннях Кіотського протоколу минулого тижня на прес-конференції в Києві прокоментувала експерт Національного екологічного центру України Марія Сторчило. Вона закликає «проявити гнучкість у переговорах» і поплікуватися про те, щоб міжнародна угода справді стала ефективною.

Наразі, як зазначається у повідомлені Національного екологічного центру, Україна викидає не більше 45% від дозволеної квоти. Тому, як припускає експерт, представники офіційної делегації намагатимуться перенести невикористані дозволи на другий період зобов’язань. Збільшивши собі квоту, у новому періоді Україна зможе виробляти у два рази більше викидів, ніж у попередньому. Застосування невикористаних дозволів не стане стимулом боротися з глобальним потеплінням, вважають в організації.

Дрібні неузгодженості

Лідерам країн не вдається погодити окремі деталі. Наприклад, термін другого періоду. ЄС висловився за те, щоб продовжувати кліматичний договір до 2020 року. Інші держави хочуть, щоб Кіотський протокол продовжили на п’ять, а не на вісім років. Свен Гамерлінґ пояснює, що держави, які найбільше потерпають від глобального потепління, хочуть організувати роботу якомога ефективніше і не зацікавлені в тому, щоб розтягувати боротьбу з парниковими викидами на довго. Кліматичні зміни здатні викликати повені і шторми, в результаті яких деякі держави, такі як Гренада, можуть просто зникнути з карти світу.

Політики й активісти з острахом думають про те, що дію Кіотського протоколу не вдасться продовжити. Врешті, лише він законодавчо зобов’язує країни вживати заходів для зменшення викидів парникових газів. Водночас і продовження цього документу – це радше символічний жест. Адже реально зобов’язання на другий період Кіотського протоколу, окрім ЄС, можуть на себе взяти ще, вірогідно, Швейцарія та Норвегія. Разом ці держави викидають в атмосферу не більше 16 % парникових газів. США, які є найбільшим виробником вуглекислого газу серед індустріальних країн, Кіотський протокол досі так і не ратифікували.