Захисники суспільства чи цензори: дискусія про комісію з питань захисту суспільної моралі | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 09.04.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Захисники суспільства чи цензори: дискусія про комісію з питань захисту суспільної моралі

Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі є органом цензури, вважають митці. Члени комісії заперечують, вказуючи, що захищають суспільство від насильства, жорстокості і порнографії.

default

Досить емоційний обмін думками з приводу цієї комісії відбувся цього тижня в Києві, під час дискусії, організованої за сприяння німецького фонду імені Генріха Бьолля.

Експертна комісія з питань захисту суспільної моралі є державним позавідомчим експертним і контролюючим органом. Ще з 2003 року вона працює відповідно до закону України «Про захист суспільної моралі». Однак упродовж останніх років низка рішень комісії викликала різку критику в українському мистецькому й громадському середовищі. Йдеться про заборону показу фільмів та публікацій деяких літературних і мистецьких творів.

Експертна комісія проти…

Серед мистецьких продуктів, щодо яких експертні висновки Комісії були негативними, американський фільм «Бруно» режисера Ларрі Чарльза з Сашею Барон Коеном у головній ролі. Експерти комісії визнали деякі сцени у цій комедії порнографічними. Таким же порнографічним, на думку Комісії, є й останній роман лауреата Шевченківської премії Олеся Ульяненка «Жінка його мрії». Книгу цього знаного в Україні автора за це вилучили були з продажу. Також у результаті експертизи Комісією публіцистичних програм, які подають кримінальні новини на телеканалах України, виявлено сюжети, в яких детально та натуралістично висвітлювалося вчинення тяжких злочинів. На них, відповідно, накладено заборону.

Деякі спроби митців протестувати щодо рішень комісії, закінчуються для них кримінальними справами. Так, у середу в Києві відбулось судове засідання з розгляду кримінальної справи за хуліганство щодо одного з учасників митецької акції, спрямованої на критику діяльності експертної комісії.

…бо вберігає інформаційний простір України

У ході дискусії, що розгорнулася за сприяння німецького Фонду імені Генріха Бьолля, голова експертної комісії з питань захисту суспільної моралі Василь Костицький наголосив, що керована ним структура захищає інформаційний простір України: «Функція держави полягає в тому, щоб уберегти інформаційний простір України від продукції, яка пропагує війну і національну ворожнечу, ображає особу за національною і релігійною ознакою чи за її душевними і фізичними вадами або за віком, пропагує насильство і жорстокість, поширює порнографію».

Митці називають це цензурою

Водночас один з найбільш активних критиків діяльності Комісії письменник Юрій Андрухович вважає, що комісія стає інструментом подавлення свободи слова: «Впродовж кількох тижнів не залишилось каменя на камені від того, чим ми пишались впродовж останніх п’яти років, - свободи словаю. У цьому контексті така елегантна понятійна структура «мовчазний консенсус» видається мені справою дуже і дуже загрозливою. І неминуче, що комісія буде використовуватись як один із інструментів тиску на свободу слова», - сказав Андрухович.

Опоненти експертної комісії вважають, що вона є органом цензури, попри те, що цензура в Україні заборонена Конституцією. Заперечуючи закиди митців, Костицький все ж таки підтвердив, що цензурних повноважень Комісія не позбавлена: «Єдиним цензурним повноваженням на сьогоднішній день у нашої Комісії є право давати попередній експертний висновок на продукцію еротичного характеру», - сказав Костицький.

А хто ж експерти?

До комісії із питань захисту суспільної моралі входять 39 експертів, зокрема народні депутати України, керівники міністерств і відомств, народні артисти, заслужені діячі науки і культури, а також кілька журналістів. За словами Костицького, призначення членів комісії жодним чином не обґрунтовується їхньою приналежністю до тієї чи іншої суспільної групи. Тобто вік, стать, конфесійна приналежність тощо ролі не грають.

Автор: Олена Грищук

Редактор: Леся Юрченко

DW.COM