Законопроект про судоустрій - півкроку замість квантового стрибка | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 01.06.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Законопроект про судоустрій - півкроку замість квантового стрибка

Петро Порошенко просить Верховну Раду невідкладно розглянути його законопроект про судоустрій і статус суддів. Президент впевнений, що документ докорінно змінить судову систему в Україні. DW розбиралась, у чому саме.

За два останніх роки намагання швидко та якісно реформувати правоохоронну систему, Генеральну прокуратуру, ефективно боротися з корупцією в Україні так і залишились намаганнями. Причина - брак перетворень у судовій системі.

Найбільш очікувана реформа

І от в останній день травня президент Петро Порошенко вніс до Верховної Ради свій законопроект про судоустрій та статус суддів і закликав депутатів невідкладно розглянути його. Якщо це станеться, тоді його можна буде проголосувати ще до кінця тижня разом зі змінами до Конституції в частині правосуддя. Раніше депутати відмовлялися голосувати за конституційні зміни доти, доки президент не представить законопроект з реформування судової системи.

"Спроба зруйнувати прийняття цих змін надовго законсервує існуючу систему судоустрою, адже, згідно з чинною конституцією, парламент зможе розглядати зміни до Основного закону не раніше, ніж через рік", - наголосив Порошенко під час зустрічі з керівниками парламентських фракцій та депутатських груп Верховної Ради. Судову реформу він назвав однією з найбільш очікуваних у суспільстві.

DW.COM

Президентський законопроект складається з дванадцяти розділів та 160 статей, тому за регламентом голосувати за нього за скороченою процедурою депутати не можуть. Втім, чи встигнуть народні обранці за кілька днів ґрунтовно вивчити документ на понад ста сторінках, який пропонує докорінні зміни в судовій гілці влади?

В законопроекті йдеться про засади організації судової влади, судоустрій України, суддівське самоврядування, регулюється робота суддів та присяжних і регламентується оплата їхньої праці. Документ також встановлює порядок призначення суддів, визначає критерії для заняття судді з його посади і його звільнення, умови дисциплінарної відповідальності судді.

Чимало плюсів, але є й мінуси

Загалом експерти, з якими вдалось поспілкуватись DW, позитивно оцінили президентський законопроект, хоча й вказали на низку недоліків.

Передусім законопроект передбачає відразу призначення на посаду судді безстроково, а не так, як є зараз, коли суддю призначають спочатку на випробувальний термін п'ять років, а потім безстроково. "Це хороша норма. Адже під час 5-річного випробувального терміну депутати приходили до судді і казали, якщо не приймеш рішення, яке нам потрібно, то безстроково не призначимо. Випробувальний термін - це реальний інструмент політичного тиску на суддів", - сказав DW експерт групи з реформування суддівської системи Реанімаційного пакету реформ Маркіян Галабала.

А от намір підвищити віковий ценз судді експерти сприйняли критично. Якщо зараз суддею може стати громадянин України віком від 25 років і старше, то в разі ухвалення президентського законопроекту цю посаду можна буде обіймати лише з 30 і до 65 років. Людина повинна мати вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п'ять років. "Ця норма відразу закриває дорогу молодим. Тобто суддями працюватимуть ті, хто вже довго в цьому вариться", - прокоментував DW заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда.

Серед позитивів називається й намір скасувати абсолютний суддівський імунітет, аби недоторканність судді поширювалася на його роботу і рішення в суді, а поза його межами суддя мав би ті ж самі права, що й інші. Це дозволить притягати суддів до кримінальної відповідальності за корупцію. "Ця норма радше психологічна, оскільки в судових процесах судді завжди прикривають своїх, але тепер вони розумітимуть, що не небожителі, а ближче до простих людей", - переконаний експерт групи з реформування суддівської системи Реанімаційного пакету реформ Маркіян Галабала.

Деполітизація судової системи

Також президентський законопроект передбачає деполітизацію судової системи. Якщо за законопроект проголосують, то всі питання щодо суддівського призначення та звільнення вирішуватиме незалежний орган - Вища рада правосуддя. Верховна Рада також втратить право вирішувати питання затримання або арешту суддів, ці повноваження передаються Вищій раді правосуддя. Водночас експерти вказують і на краплину дьогтю. "Вплив політичних інституцій справді мінімізований, однак не в усьому. Посвідчення суддям видають лише за підписом президента. Це теж може бути певний механізм впливу", - не виключає Роман Куйбіда.

Для контролю за діяльністю суддів, відповідно до запропонованих змін, створюється Громадська рада доброчесності, куди входитимуть громадські активісти, репортери, які спеціалізуються на журналістських розслідуваннях, аби моніторити реальний та декларований стиль життя суддів. Передбачається й декларування родинних зв’язків суддів, аби унеможливити сімейну корпоратизацію державних органів.

"Це дасть можливість ліквідувати суддівські клани. Суддям буде важче брати хабарі. А якщо і візьме, то витратити в Україні гроші буде вкрай важко. Зміни справді революційні", - наголошує Маркіян Галабала. Водночас члени Вищої ради правосуддя при ухваленні рішення щодо кар’єри судді не зобов'язані брати до уваги матеріали, зібрані Громадською радою доброчесності. Це, на думку опитаних DW експертів, є мінусом.

"Зайві" суди пропонується закрити

Досягненням президентського законопроекту можна вважати спрощення судової системи й закриття "зайвих" судів. Тепер працюватимуть лише місцеві суди першої інстанції, апеляційні суди та Верховний суд, який буде єдиною касаційною інстанцією в Україні. Вищий господарський суд, Вищий адміністративний суд, Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ ліквідуються. Натомість передбачено створення спеціалізованих судів іншого гатунку - Вищого суду з питань інтелектуальної власності та Вищого антикорупційного суду.

"Створення антикорупційного суду найбільше очікують в суспільстві, адже він має розглядати справи Національного антикорупційного бюро, але в законопроекті президента лише декларується намір створити такий суд і пропонується ухвалити для цього окремий закон. Це розчаровує", - каже Роман Куйбіда. На його думку, президентський законопроект робить лише півкроку в судовій реформі, хоча від нього очікували квантового стрибка вперед.