Завантаження файлів з мережі – система, де обертаються шалені гроші | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 24.01.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Завантаження файлів з мережі – система, де обертаються шалені гроші

Завантажувати нові фільми з файлообмінників у мережі, що ж тут незвичного? Одну з таких популярних платформ megaupload вже заблокували. Але власник встиг заробити мільйони.

Щонайпізніше від минулої п'ятниці (20.01.2012) абстрактна інтернет-тема хостингу файлів набула конкретних людських обрисів. Кім Шмітц з Кіля, котрий себе також називає Кім Дотком, Кімбл та Кім Тім Джим Вестор, є засновником файл-хостингу megaupload.com. Цей сервіс вже недосяжний, доступ до нього заблокували американські відомства. Кіма Шмітца арештувала поліція Нової Зеландії, йому загрожує солідний термін позбавлення волі.

Звинувачення з боку американської Феміди – Шмітц за допомогою інтернет-піратства одержав понад 175 мільйонів доларів. На ці гроші він зміг забезпечити собі розкішне життя в Новій Зеландії, з дюжиною дорогих лімузинів, однією з найдорожчих віл в країні та гучними вечірками. Гроші надходили від його порталу – Megaupload.com, котрий пропонував насамперед місце для збереження інформації. Сервери було розташовано переважно на території США.

Кім Шмітц

Кім Шмітц

Власне, пропонувати місце для збереження даних не забороняється. Практичний приклад – якщо відео, відзняте у відпустці, є завеликим, щоб його можна було переслати електронною поштою, то його можна зберегти на одному з таких сервісів, як megaupload.com. Будь-хто з ваших друзів у будь-якій точці земної кулі зможе в такому разі завантажити собі це відео. Для цього потрібно лише знати відповідний лінк і пароль. Тож, «базова ідея цієї системи – нейтральна»,- каже Гольгер Бляйх з комп'ютерного журналу с't. Зокрема, популярний сервіс «Rapidshare», котрий, так би мовити, винайшов цей принцип 2004 року, саме цим спочатку і приваблював до себе. За словами Бляйха, мети поширення піратські копії або здійснення якихось нелегальних дій ці сервіси спочатку не мали.

Мільйонні заробітки

Ця система працює не лише з приватним відео, але й з усіма іншими можливими даними, наприклад, картинками, текстами, аудіофайлами, фільмами або музикою. Багато з цих творів підпадають під дію законодавства про захист авторських прав, тобто їхнє поширення без згоди власника прав вважається незаконним. Однак усі ці дані потрапляють у мережу. І якщо приватне відео з відпустки цікавить лише кількох друзів і родичів, то нову серію про пригоди Гаррі Поттера захочуть подивитися мільйони людей у всьому світі.

Заватаження музики й фільмів з мережі часто є порушенням авторських прав

Заватаження музики й фільмів з мережі часто є порушенням авторських прав

Хто завантажує файли з таких порталів, як megaupload, спочатку одержує лише дуже обмежений доступ до сервісів. Завантаження триває дуже повільно. Хто ж хоче одержати преміум-можливості, мусить платити, пояснює Бляйх принцип дії системи. «Є багато людей, які обирають оплачений сервіс, це коштує приблизно вісім – десять євро на місяць. За таких умов можливості стають необмеженими, «скачувати» можна багато і швидко».

За 260 євро, наприклад, можна навіть придбати собі пожиттєвий абонемент. Лише на цьому, за даними обвинувачення, було зібрано 150 мільйонів доларів. Ще 25 мільйонів доларів було зароблено за допомогою онлайн-реклами. Як каже Хольгер Бляйх, навіть у цій сфері не все і не завжди відбувається легально. «Наприклад, була реклама хакерських порталів, або так званих абонемент-пасток. Людей спонукали завантажувати собі шкідливі програми. Це своєю чергою допомагало іншим шахраям. Воно все між собою пов'язано».

Ідеалісти й любителі наживи

Не є таємницею те, що багато інтернет-користувачів зацікавлені в можливості якомога дешевше переглядати фільми чи серіали. Не всі дуже прискіпливо придивляються до ступеню легальності такої можливості. Тобто попит є. Хто ж завантажує нелегальний контент у мережу та чому? Хольгер Бляйх поділяє цих людей на дві групи: «Ідеалісти намагаються наввипередки виставляти онлайн найсвіжіші фільми. Вони нічого не заробляють на цьому, їм йдеться про власний авторитет», - вважає Бляйх. Інші, за його словами, це ті, кому за це платять такі сервіси, як megaupload. Вони заохочують користувачів робити це за допомогою преміум-рахунків, премій, подарунків або якихось інших бонусів. «Цим вони сприяють насамперед тим людям, які викидають на ринок піратські копії», - зауважує Бляйх

Пірати у виграші від таких схем

Пірати у виграші від таких схем

Чи вдасться довести провину та застосування таких схем у випадку megaupload поки однозначно сказати складно. Хольгер Бляйх висловлює певний скепсис, адже багато баз даних користувачів закодовано. Так чи інакше, хоча доступ до megaupload.com і заблоковано, десятки інших подібних сервісів продовжують свою роботу, пропонуючи нелегальний контент. Так, megaupload був великим гравцем на цьому ринку, погоджується Бляйх. За даними порталу, в нього було 180 мільйонів зареєстрованих користувачів. Утім, як відзначає експерт, на зміну одним будуть приходити інші.

Кардинально змінити ситуацію могла б лише ґрунтовна переорієнтація інтернету. Щось на кшталт тих двох законодавчих пропозицій, які дискутуються нині в США. На переконання Бляйха, можливість блокувати портали, які пропонують інформацію, порушуючи авторські права, краще допоможе регулювати цей ринок, ніж вилучення з нього окремих гравців. Досі саме США вважалися своєрідною Меккою для файлообмінних сервісів. Однак, як видається, ця доба може невдовзі відійти в минуле.

Багато впливових інтернет-гравців, серед яких зокрема і Вікіпедія, побоюються, що заплановані законодавчі ініціативи в разі їхньої реалізації обернуться цензурою в глобальному павутинні. На знак протесту вже було організовано «чорний день» інтернету, коли низка сайтів, в тому числі й англійська версія Вікіпедії, влаштували страйк. А хакерське угрупованн Anonymous після блокування сайту megaupload вже здійснило низку атак на американські урядові сайти і на портали музичної індустрії. Утім такий спосіб протесту, на думку оглядачів, є контрпродуктивним.

Автор: Клаус Янсен/Наталя Неділько
Р
едактор: Євген Тейзе

DW.COM