″Забуті″ електронні декларації: загроза для безвізового режиму України і ЄС | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 20.02.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

"Забуті" електронні декларації: загроза для безвізового режиму України і ЄС

Якщо Україна оперативно не виконає "роботу над помилками" та не запровадить обов’язкові електронні декларації для чиновників, Брюссель уже в березні може відмовитись надати Києву довгоочікуваний безвізовий режим.

Днями український парламент прийняв три закони, передбачені планом дій із лібералізації візового режиму з Євросоюзом. Зокрема Рада внесла зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо процедури арешту майна та спецконфіскації. Ухвалили депутати і зміни до закону про прокуратуру, які позбавляють генпрокурора права призначати співробітників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури за винятком її керівників. Крім цього, були внесені зміни до законодавства щодо діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими внаслідок корупційних та інших злочинів.

Електронні декларації знову є каменем спотикання

Утім, одну важливу вимогу до Києва, передбачену планом дій щодо лібералізації візового режиму з ЄС, депутати все ж "забули". Ідеться про запуск електронного декларування доходів державними чиновниками, який був скандально відкладений на 2017 рік під час голосування за цьогорічний держбюджет наприкінці 2015 року.

Парламентові знадобилися майже два місяці, щоб спробувати виправити свою помилку, проте і цього разу не обійшлось без чергового ляпу. Адже ухваленим Радою 16 лютого законопроектом номер 3755, який дає змогу запровадити електронну систему декларування вже у 2016 році, одночасно на рік - до 1 січня 2017 року - було відкладено запровадження кримінальної відповідальності за неправдиві відомості в деклараціях. Крім того, закон обмежив кількість родичів, чиє майно треба декларувати, та втричі, - до 200 тисяч гривень - підвищив поріг декларування коштовностей та подарунків.

Європейська сторона постійно нагадує, що українській владі не вдасться відійти від чітко визначених маркерів виконання плану. Голова представництва Європейського Союзу в Україні Ян Томбінський 17 лютого висловив своє розчарування законом про електронне декларування, зазначивши, що "він не відповідає антикорупційним зобов’язанням, які взяло на себе керівництво України". 19 лютого Томбінський привітав прийняття Радою трьох законів з "безвізового пакету", водночас знову закликавши привести у відповідність до міжнародних стандартів закон про електронне декларування доходів.

"По-шахрайськи ухвалений" закон

Проти прийняття законопроекту в нинішньому вигляді рішуче виступив, приміром, голова комітету Верховної Ради з питань протидії корупції Єгор Соболєв (фракція "Самопоміч"). "Я не буду підписувати по-шахрайськи ухвалений закон про скасування кримінальної відповідальності за брехню в деклараціях і можливість клептократів туди нічого не записувати", - написав він на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook, додавши, що очолюваний ним комітет одноголосно підтримав цю позицію.

Єгор Соболєв (фракція Самопоміч)

Єгор Соболєв бачить "шахрайство" у процедурі ухвалення закону про декларації

У коментарі DW Соболєв висловив думку, що прийняття депутатами закону в такому вигляді не було випадковістю. "Це було зроблено свідомо. Справжнім розробником правок був Руслан Князевич - конфідент президента у таких справах", - сказав Соболєв.

18 лютого депутати намагались скасувати прийняття закону про електронне декларування з "відкладеною" відповідальністю, проте відповідний законопроект Юрія Левченка здобув лише 100 голосів на підтримку в сесійній залі.

Українські політики надзвичайно ризикують

На думку виконавчої директорки громадської організації "Європа без бар'єрів", що вже не перший рік вивчає питання, пов’яхані з безвізовим режимом, Ірини Сушко, повільне виконання Києвом рекомендацій Брюсселя свідчить про імітацію готовності не лише отримати безвізовий режим, але і рухатись у напрямку боротьби з корупцією. Адже Єврокомісія дуже чітко сформулювала критерії, що саме повинно бути в законодавстві України для того, щоб отримати безвізовий режим, нагадує вона.

Ірина Сушко попереджає, що українські політики ризикують

Ірина Сушко попереджає, що українські політики ризикують

"Ці закони не дуже справедливо називати лише "безвізовими", вони набагато ширше охоплюють завдання, які для влади сформулювало громадянське суспільство. І те, що постійно доводиться майже вручну підштовхувати парламент до їхнього прийняття, говорить про те, що влада не хоче змінюватися. Високопосадовці абсолютно не хочуть і не готові грати за прозорими правилами, не хочуть оприлюднювати свої статки", - зазначила Сушко в розмові з DW.

На думку експертки, якщо електронне декларування не буде прийнято в тому вигляді, як цьгго вимагає Євросоюз, то, швидше за все, на початку березня 2016 року Рада ЄС відмовиться надати безвізовий режим Україні. У такому випадку неуспіх у питанні візової лібералізації буде повністю на совісті Києва, каже вона. "Українські політики зараз надзвичайно ризикують, тому що якщо цього року ми не отримаємо безвізовий режим, то це питання може відкластись дуже надовго", - резюмувала Ірина Сушко.

Дивитись відео 02:11
Now live
02:11 хв

Антикорупційні страждання Верховної Ради: чого бракує для скасування віз? (16.02.2016)

Аудіо й відео до теми

Реклама