Заборонити Меджліс - мрія прокуратури анексованого Криму | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 19.02.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Заборонити Меджліс - мрія прокуратури анексованого Криму

З п’яти кримськотатарських організацій, які вимагають заборонити Меджліс, щонайменше три були створені вже після анексії Криму Росією. DW спробувала зв'язатись з ними і дізнатись, навіщо забороняти Меджліс.

Medschlis des Krimtatarischen Volkes

Будівля Меджлісу кримськотатарського народу

Кримськотатарські організації вимагають заборонити Меджліс. Це звучить щонайменше дивно, адже йдеться про кримськотатарський представницький орган, який діє вже чверть століття і представляє інтереси корінного народу Криму. Втім, як зауважують представники самого Меджлісу,достатньо звернути увагу на список скаржників, щоб перестати дивуватись. Лист прокуратурі анексованого Росією Криму ще на початку лютого написали п'ять кримськотатарських організацій, щонайменше три з яких були створені вже після окупації Криму. Про дві організації інформації взагалі майже нема.

У своєму листі ще на початку лютого ці п'ять організацій закликають прокуратуру "вжити можливі заходи з недопущення подальшої протиправної й провокаційної діяльності так званого "Меджлісу кримськотатарського народу" і притягнути до відповідальності всіх винних осіб". Прокуратура анексованого Криму довго не зволікала. І вже через десять днів після надходження такого листа направила до Верховного суду півострова позов з вимогою заборонити Меджліс, оскільки вважає його "екстремістською організацією".

А судді хто?

Зв’язатися з підписантами цього листа виявилося не так вже й просто. Лише організація "Кирим Бірлігі" ("Єдність Криму") має власний сайт в інтернеті. "Комітет кримськотатарської молоді" має сторінку в російській соціальній мережі "ВКонтакте". Відшукати контакти організації "Національна культурна автономія кримських татар у міському окрузі Судак" вдалося лише через міську адміністрацію окупаційної влади в окрузі Судак. Два інших підписанти скарги - "Кримські татари - опора Криму" та "Рада кримськотатарських старійшин" - лише кілька разів згадуються в повідомленнях російських ЗМІ з критикою на адресу України.

Влаштувавши у вересні 2015 року блокаду на адміністративному кордоні з Кримом, кримські татари висловили протест проти переслідувань з боку окупаційної влади на півострові (фото з архіву)

Влаштувавши у вересні 2015 року блокаду на адміністративному кордоні з Кримом, кримські татари висловили протест проти переслідувань з боку окупаційної влади на півострові (фото з архіву)

Але телефони та електронні адреси, які вдалося роздобути, особливо не допомогли. Наприклад, в "Комітеті кримськотатарської молоді" дізнавшись, що дзвонять з журналісти з DW перестали відповідати на дзвінок. А в "Кирим Бірлігі" щодня переносили інтерв'ю, посилаючись на занятість керівництва.

Мотивацію своєї скарги на Меджліс пояснили лише в організації "Національна культурна автономія кримських татар у міському окрузі Судак". Голова цієї організації Айваз Умеров заявив, що жодної потреби в Меджлісі вже нема, оскільки "після приєднання до Росії Москва пішла на зустірч кримським татарам, а Меджліс нині лише дискретидує кримських татар".

У лояльності Кремлю новостворених кримськотатарських організацій сумніватись не доводиться. Щоб ні в кого не виникало жодних запитань, на головній сторінці сайту "Кирим Бірлігі" розміщено портрет Володимира Путіна і його цитата: "Інтереси кримських татар пов'язані з Росією".

"Ці організації не мають жодної історії чи авторитету, - сказав у розмові з DW заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелялов. - Влада використовує їх виключно для того, щоб у потрібний момент виступити з критикою Меджлісу та зімітувати підтримку своїх рішень кримськими татарами. В інший час вони нікому не потрібні".

Підтвердженням слів Нарімана Джелялова цілком може слугувати остання заява спікера парламенту анексованого Росією Криму Володимира Константинова. Він підтримав ідею заборони Меджлісу і заявив, що влада "відкрита до співпраці з новими кримськотатарськими об’єднаннями, які визнають референдум та хочуть будувати російський Крим".

Блокада Криму як привід для заборони

Сам "лист п’яти" займає півтори сторінки. Звернення ж самопроголошеного прокурора анексованого Росією Криму Наталії Поклонської до Верховного суду півострова разів у п’ять більше: перераховуються всі "гріхи" Меджлісу, ще задовго до анексії, та акцентується увага на організації Меджлісом блокади Криму.

Безперешкодно діяти в анексованому Росією Криму можуть лише ті кримськотатарські організації, які демонструють безмежну відданість Кремлю

Безперешкодно діяти в анексованому Росією Криму можуть лише ті кримськотатарські організації, які демонструють безмежну відданість Кремлю

Очільник Меджлісу Рефат Чубаров називає такі закиди нісенітницею. За його словами, Меджліс жодного рішення щодо блокади не ухвалював. "Це була ініціатива кількох людей, зокрема й очільника Меджлісу, але це не має стосунку до самого Меджлісу", - зауважив Чубаров, відповідаючи на запитання DW.

Голова проросійської організації "Національна культурна автономія кримських татар у міському окрузі Судак" Умеров з цим не погоджується. На його думку, на всіх акціях Чубаров асоціював себе з Меджлісом. "Саме тому ми вирішили, що було б добре заборонити цю організацію та позбавити Чубарова та Джемілєва інструменту, використовуючи який вони намагаються розпалити міжнаціональну ворожнечу на півострові".

Натомість представники Меджлісу переконані, що прокуратура анексованого Криму зазіхнула на цю структуру, оскільки вбачає в ній рупор незгодних з діями окупаційної влади. За їхніми словами, Москва з перших днів анексії бореться з цим авторитетним представницьким органом кримських татар, який офіційно не визнає результатів референдуму і цим допікає Кремлю.

"Те саме, що заборонити весь кримськотатарський народ"

"Ми цього очікували, ми не виключали, що в якийсь момент, коли їм не вдасться зламати, зігнути кримськотатарський народ, вони обов’язково почнуть забороняти наші виборні органи", - каже Рефат Чубаров. На його думку, заборонити Меджліс - це те саме, що заборонити весь кримськотатарський народ, оскільки Меджліс є виконавчим органом Курултаю кримськотатарського народу і діє, починаючи від 1991 року.

Ані Чубаров, який перебуває на материковій частині України, ані його заступник Джелялов, який мешкає в Криму, не вважають, що Росія чогось доб’ється забороною Меджлісу. Вони нагадали, що жодної реєстрації цей орган не має, а його рішення не носять юридичної сили. "Ця заборона не заважатиме членам Меджлісу продовжувати займатись громадською діяльністю, але просто не називатись Меджлісом. Тому я вважаю, що влада бореться з вітряками", - сказав в інтерв'ю DW заступник голови Меджлісу Наріман Джелялов.

Тим часом спробу заборонити Меджліс кримськотатарського народу піддали критиці в німецькому Товаристві захисту пригнічених народів. "Я не вірю цим звинуваченням, - заявила голова департаменту Східної Європи та Російської Федерації Товариства захисту пригнічених народів Сара Райнке. - Нема нічого екстремістського у діяльності Меджлісу". Вона звернула увагу на те, що Росія використовує своє суворе законодавство щодо екстремізму також проти людей, котрі просто мають іншу думку.

За словами експертів, рішення про заборону Меджлісу зашкодить більше самій Москві на міжнародному рівні. Сам же представницький орган щонайменше зможе перенести свій офіс на материкову частину України і вже там продовжити свою діяльність.

Дивитись відео 01:24
Now live
01:24 хв

"Півострів страху": Європарламент ухвалив резолюцію про порушення прав людини в Криму (04.02.2016)

Аудіо й відео до теми

Реклама