Життя без Росії: Путін змусив Україну шукати інші ринки | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 04.12.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Життя без Росії: Путін змусив Україну шукати інші ринки

На тлі політичного протистояння між Москвою і Києвом продовжують сходити нанівець і економічні відносини. Нові ринки збуту Україна знаходить по всьому світі.

Українську продукцію у російських крамницях знайти стало важко

Українську продукцію у російських крамницях знайти стало важко

У Москві і Києві на тлі чергового витка протистояння лунають гострі заяви, заклики до санкцій і контрсанкцій. Верховна Рада України ухвалила рішення припинити Договір про дружбу з Росією, запропоноване президентом Петром Порошенком. Про те, як далекі від дружби Україна і Росія, свідчить, утім, не лише політична риторика, але і суха мова цифр.

Наприклад, 10 тисяч доларів за весь 2017 рік - це все, що залишилося від обсягу експорту української ковбаси та інших м'ясних виробів до Росії. Як свідчать дані Державної служби статистики України, навіть на далекому середземноморському острові Мальта за минулий рік з'їли більше української ковбаси, ніж у сусідній Росії з її понад 140-мільйонним населенням. При тому, що лише п'ятьма роками раніше росіяни витратили на українські ковбаси 227 мільйонів доларів.

До нуля: російське аграрне ембарго

2013 року річний обсяг українського аграрного експорту до Росії становив близько двох мільярдів доларів. Сьогодні - у 20 разів менше. Якщо, скажімо, експорт молока, сиру, яєць і меду 2012 року у грошовому вираженні становив 356 мільйонів доларів, то п'ятьма роками пізніше - практично нуль. Це саме стосується й зернових, риби, насіння, овочів. Експорт олії впав у десять разів, цукру - у 25.

Починаючи від 2014 року, коли Україна підписала угоду про асоціацію з ЄС, Росія де-факто запровадила ембарго на українську сільськогосподарську продукцію, нагадала в розмові з DW аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Дар'я Гриценко. "Саме виробники продуктів харчування і аграрної продукції найбільше постраждали від російських обмежувальних заходів", - констатувала Гриценко. Ще 2013 року частка Росії в аграрному експорті становила 11 відсотків. Роком пізніше - лише п'ять, а нині - близько піввідсотка.

Оговтались за кілька років

Аби оговтатися від російського шоку, українським аграріям знадобилося, однак, лише кілька років. Уже торік Україна повторила рекорд 2012 року, експортувавши аграрну продукцію майже на 18 мільярдів доларів. Основними ринками збуту стали країни Азії і Європейського Союзу. Після підписання угоди про вільну торгівлю, частка ЄС різко зросла і становить близько третини експорту. На Азію припадає ще більше - 44 відсотка. "В Азії - найбільший потенціал. У країнах цього регіону швидко зростає середній клас, зростає попит", - зазначає Дар'я Гриценко. За її словами, шокова терапія від Москви пішла українським виробникам на користь. Втративши звичні російські економічні зв'язки, вони мусили навчитися діяти в умовах глобальної конкуренції, активно займатися маркетингом і активно представляти себе на міжнародних ярмарках. Водночас, угода про вільну торгівлю з ЄС спонукає виробників отримувати європейські сертифікати якості, що відкриває нові можливості і в Азії. "Аргумент "у нас європейська якість за нижчу ціну" добре працює на третіх ринках", - зауважила в розмові з DW експертка Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка Мовчан. 

Олія - один з найуспішніших українських товарів в Європі

Олія - один з найуспішніших українських товарів в Європі

Поступово знаходять українці свої ніші і на висококонкурентному європейському ринку. Лише впродовж 2017 року, наприклад, майже в два з половиною рази зріс експорт м'ясної продукції і зернових до Нідерландів. У декілька разів у цій країні також зріс попит на українську олію. Загалом, як свідчать дані українського держстату, голландці за рік купили аграрну продукцію українського виробництва на понад мільярд доларів. Загалом Україна 2017 року продала у маленькі Нідерланди продукцію майже на 1,7 мільярда доларів. Стільки ж - до Німеччини та Італії. Іспанія, так само як і Італія, почала активно купувати олію і зернові, Німеччина активно купує насіння.

Бум торгівлі із західними сусідами

Справжній бум після розриву з Росією переживає торгівля із західними сусідами України. До Польщі Україна 2017 року експортувала продукцію на 2,7 мільярда доларів. Крім аграрної продукції і сировини (деревини і руд), у Польщі користується попитом продукція чорної металургії та електричні машини, а також одяг, взуття і меблі. Сукупно західні сусіди України - Польща, Словаччина, Угорщина й Румунія - 2017 року купили українську продукцію на понад 5,5 мільярда доларів. Це майже в півтора рази більше, ніж Україна експортувала до Росії (3,9 мільярда).

Тим часом експорт до Росії продовжує скорочуватися: за підсумками перших трьох кварталів 2018 року Україна продала північно-східному сусіду ще на 8 відсотків менше товарів, ніж за аналогічний період попереднього року. Загалом за чотири попередні роки – з 2013 по 2017 рік – експорт до Росії скоротився майже у чотири рази. Імпорт – у три з половиною рази. Як і в минулі роки, головна стаття імпорту з Росії - енергоносії і сировина для металургії. Залишки українського експорту до Росії: чорні метали, продукти неорганічної хімії, папір і пластмаса.  

Натомість експорт до країн Європи, включно з країнами ЄС після деякого скорочення, яке відбулося на тлі економічної кризи в Україні у 2014-2015 роках, останніми роками відчутно зростає. За даними українського держстату, за перші дев'ять місяців цього року експорт зріс ще на 15 відсотків. Особливо відчутно зростає торгівля з Німеччиною - плюс 20 відсотків, Польщею (+24), Словаччиною (+45) і Угорщиною (+32). Левова частка цього приросту, крім аграрної продукції і сировини, припадає на електричні машини.

Продовжує стрімко зростати і експорт до Туреччини. Південний сусід є ключовим покупцем української металургії, імпортувавши за дев'ять місяців цього року на мільярд доларів.

Росія - на третіх ролях

2016 року, після того як Росія припинила дію угоди про вільну торгівлю з Україною, північно-східний сусід відійшов в українській торгівлі навіть не на другий, а на третій план. Якщо ще 2013 року, частка експорту України до ЄС і Росії була приблизно рівнозначною - близько 26 відсотків, то сьогодні різниця разюча. 41 відсоток українського експорту припадає на Євросоюз, і лише 8-9 на Росію. "Торгівля з Росією скорочується значно сильніше, ніж це можна було би пояснити обмежувальними заходами російської сторони. Відіграє свою роль і конфлікт між країнами: Росія сприймається як країна-агресор, це додатковий стимул переорієнтовувати економіку", - переконана Вероніка Мовчан.

Дослідниця вказує на те, що у торгівлі з ЄС, порівняно з іншими регіонами світу, більшу роль відіграє готова продукція. Якщо 2013 року, продукція з високою додатною вартістю становила 32 відсотки експорту до країн Євросоюзу, то 2017 вже 41. Один з прикладів стрімкого розвитку виробництва, орієнтованого суто на країни ЄС, є "автомобільний кластер" у західних областях України, де міжнародні компанії виробляють складові для німецької автопромисловості.

Дивитись відео 03:20

Фактчек DW: Чи справді економіка України впала через ЗВТ з ЄС? (26.02.2018)

Аудіо й відео до теми