Е-декларації для громадських активістів: у ЄС роздратовані невиконаною обіцянкою | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 23.03.2018

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Е-декларації для громадських активістів: у ЄС роздратовані невиконаною обіцянкою

І представники Єврокомісії, і євродепутати не приховують роздратування невиконанням Києвом обіцянки. Напередодні парламент України змарнував останню нагоду звільнити антикорупціонерів від подання е-декларацій.

Останніми місяцями, коли в Брюсселі говорять про боротьбу з корупцією в Україні, то поряд з антикорупційним судом чільною темою залишаються електронні декларації. І з наближенням 1 квітня - останнім терміном подачі декларацій за 2017 рік - ЄС стає дедалі роздратованішим. Адже Україна так і не скасувала обов'язок громадським активістам-антикорупціонерам декларувати свої статки та доходи. 22 березня Верховна Рада не знайшла достатньо голосів, аби внести до порядку денного жоден із законопроектів, які би скасували чи відтермінували цей обов'язок. І до дедлайну пленарних засідань парламенту більше не відбудеться.

Невиконані обіцянки

"Важливо невідкладно скасувати необхідність для громадських активістів подавати е-декларації, щоб дозволити громадянському суспільству відігравати свою роль органа контролю без непотрібних перешкод", - наголосив єврокомісар з питань політики сусідства Йоганнес Ган (Johannes Hahn) 22 березня на заході в Європарламенті. Він додав, що чув з українського боку відповідні обіцянки та декларації, але поки нічого не відбулося. Ган хотів би побачити скасування декларування для активістів ще до 1 квітня. "Робити мішенню громадянське суспільство - це просто неприйнятно", - наголосив єврокомісар.

Йоганнес Ган: Цілити в громадянське суспільство - неприйнятно

Йоганнес Ган: Цілити в громадянське суспільство - неприйнятно

У заході, організованому євродепутатами Даріушем Росаті та Ребеккою Гармс (Rebecca Harms), взяли участь директор НАБУ Артем Ситник, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький і Олександр Серьогін, один з п'яти членів Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), яке і займається питаннями електронного декларування.

Тоді як представники ЄС НАБУ переважно хвалили , до НАЗК вони висловлювали куди критичніше ставлення. Серьогін не був серед основних учасників заходу, і коли євродепутатка Ребекка Гармс надавала йому слово, то попросила пояснити, у чому сенс декларацій для активістів, які зазвичай не є тими, "хто приховує великі статки". Представник НАЗК зауважив, що ця вимога запроваджена законом, а не агентством. "Проте ми розуміємо ризики і намагатимемось зважено підходити до цього", - додав він, хоча і не уточнив, у чому це полягатиме.

Хто має подавати е-декларації?

Від початку дії електронного декларування в Україні представники громадянського суспільства не підпадали під вимогу подання е-декларацій. Однак у березні 2017 року парламент ухвалив, а президент підписав законодавчі зміни, зідно з якими подавати декларації мають фізичні особи, які отримують кошти в рамках програм протидії чи запобігання корупції, надають послуги у сфері антикорупційної політики за рахунок таких отриманих коштів або входять до керівництва антикорупційних неприбуткових організацій.

В Україні до цього часу залишається незрозумілим, на кого саме з громадського сектора поширюється це декларування. Закон сформульований таким чином, що задекларувати статки мають навіть особи, які надають послуги антикорупційним організаціям - наприклад, прибиральниці офісів. НАЗК опублікувало проект роз'яснення, згідно з яким декларування не поширюється на тих, хто надає товари чи послуги, "які прямо не мають відношення до запобігання чи протидії корупції". Однак - це лише проект роз'яснення органу, який сам має діяти відповідно до закону.

Тож у ЄС очікують гіршого. У Єврокомісії занепокоєні, що під удар потрапляють іноземні професори, які працюють в Україні, співробітники закордонних фондів і програм ЄС з допомоги Україні, а також іноземці-члени наглядових рад. Також співрозмовники DW у Єврокомісії не виключають, що орендодавці приміщень для антикорупційних неурядових організацій, що отримали кошти від міжнародної спільноти, також мають подавати е-декларації. "Ви можете уявити, що це не дуже потужний стимул працювати з неурядовими організаціями, залученими у боротьбу з корупцією", - зазначив на умовах анонімності співрозмовник DW у Єврокомісії.

Чим займається НАЗК?

Підсилює невдоволення цього співрозмовника те, що НАЗК, яке має перевіряти декларації, натомість "зайняте написанням роз'яснень щодо е-декларацій і, наприклад, доклало значних зусиль для детального пояснення, що якщо антикорупційний активіст взяв участь у тренуванні, та навіть один олівець чи блокнот були профінансовані міжнародною спільнотою, то він одразу потрапляє під вимогу подавати е-декларацію".

Дивитись відео 00:49

НАБУ: електронне декларування на межі зриву (08.02.2018)

Дуже часто представники ЄС закидають НАЗК і те, що хоча в Україні за час дії закону подано більше мільйона е-декларацій, досі перевірено лише кілька сотень. Про це, до речі, сказав і Йоганнес Ган. "Вони мають бути перевірені", - наголосив він. У Брюсселі визнають: причина такої незначної кількості перевірок пов'язана з тим, що не було запущено автоматизовану систему перевірки, причому залежало це не лише від НАЗК. Зокрема, проблема полягає і в наданні Агентству доступу до баз даних інших установ. Ган нагадав, що Єврокомісія в грудні закликала усунути ці недоліки у звіті щодо механізму призупинення безвізового режиму. А Ребекка Гармс зауважила, що це стало однією з причин, чому минулого року ЄС не надав Україні 600 мільйонів євро макрофінансової допомоги.

"Е-декларації - це те, щодо чого ми дещо занепокоєні та не можемо зрозуміти, чому обіцянка, згідно з якою громадські організації та активісти будуть виключені з дії цього закону, досі не реалізована", - наголосив  Даріуш Росаті, який є співголовою парламентського комітету асоціації ЄС-Україна.

Його колега Гармс також не приховувала невдоволення тим, що Київ не дотримав своєї обіцянки. "Ми знову й знову за останні місяці отримували обіцянки, що неурядові організації не подаватимуть у 2018 році е-декларації та що для них запровадять правила, як у ЄС. Це дратує, що нам дають обіцянки та не дотримуються їх", - підсумувала євродепутатка від Німеччини у розмові з DW.

Дивитись відео 02:37

Виконання яких обіцянок Порошенка досі чекає Захід? (16.01.2018)