Ефективна терапія, на яку бракуватиме коштів | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 14.03.2009
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Головна

Ефективна терапія, на яку бракуватиме коштів

У клініці Гейдельберзького університету незабаром запрацює найбільший у світі медичний апарат. Він займає територію площею в пів футбольного поля. Заввишки - три поверхи, два з яких містяться під землею...

default

„..За цими дверима – вхід до кільцевого пришвидшувача, до синхротрона. Зараз ідуть останні випробування, тому ми не можемо його оглянути. Спустімося поверхом нижче, в лабораторію, де з метану та з двоокису вуглецю видобувають вихідний матеріал - заряджені атоми, тобто іони”, - розповідає професор Томас Габерер, науковий директор Центру іонної променевої терапії.

Для деяких хворих на рак цей метод є останньою надією. За злоякісних пухлин головного мозку, наприклад, застосовувати рентгенівські або гамма-промені небезпечно, бо руйнуються не тільки вражені клітини, а й чимало здорових навколо. Пучки важких іонів можна спрямовувати набагато точніше. Друга перевага в тому, що вони ліпше проникають у тканини – на глибину до 30-ти сантиметрів. І завдають значно менше побічної шкоди, бо максимальне опромінення створюється лише в самій пухлині. Дієвішого способу для боротьби з онкологічними захворюваннями немає, стверджують радіологи. Але жодна інша терапія й не потребує такої дорогої та складної апаратури.

„За принципом роботи наша установка майже не відрізняється від великого адронного колайдера в Швейцарії, – пояснює професор Габерер, один із розробників гейдельберзького проекту. - По той бік цієї масивної кам’яної стіни - бункер із лінійним пришвидшувачем. У трубі завдовжки п’ять метрів за допомогою електромагнітів іони спочатку розганяють до швидкості 30 тисяч кілометрів на годину, тобто до однієї десятої швидкості світла. Однак на цьому етапі частинки ще не набувають достатньо енергії. Тому далі їх прискорюють у синхротроні діаметром 20 метрів. Коли за одну-єдину секунду іони обертатимуться кільцем три мільйони разів і досягнуть близько 70 відсотків швидкості світла, тоді нарешті з них можна генерувати пучки для „бомбардування” ракових клітин. Увесь підготовчий процес вимагає неймовірних витрат електроенергії. Наш комплекс споживає її так багато, як невеличке місто з 10-тисячним населенням.”

Bestrahlungstherapie Krebsbehandlung

Кілька хвилини – 1000 євро

У Гейдельберзькому центрі всього три процедурних приміщення. Ізольованих бетонними стінами завтовшки два метри, щоб іонізуюче випромінювання не просякало назовні. Зсередини кабінети оббиті деревом. Їх можна було б навіть назвати затишними, якби над столом для пацієнта загрозливо не нависала електронна гармата.

„Процес опромінення – й такого ніде більше в світі немає – координують два роботи, - веде далі професор Габерер. - Перша автоматична система відповідає за комп’ютерну томографію, що дозволяє локалізувати пухлину з точністю до міліметра. На основі цих даних другий автомат переміщує стіл із хворим у таку позицію, щоб горизонтальний іонний промінь улучив в осередок ракових клітин. Та це ще не все. Уперше в світовій практиці ми застосовуватимемо не стаціонарну, а ротаційну іонну гармату. Важкодоступні пухлини можна буде опромінювати під будь-яким кутом із будь-якого напрямку. Для цього, щоправда, знадобився величезний обертовий портал - сталева конструкція заввишки три поверхи та вагою в 600 тонн. Зараз я вам її покажу...”

Після екскурсії стає зрозуміло, чому на спорудження радіологічного центру витрачено цілих 100 мільйонів євро. Однак необхідність таких інвестицій не зупиняє розвитку ядерної медицини. Лише в Німеччині заплановано, а подекуди й розпочато будівництво ще шести закладів, де вивчатимуть і застосовуватимуть технології іонного та протонного опромінення. У цьому зацікавлені не лише науковці та пацієнти, а й виробники дорогого обладнання. Зокрема німецький концерн Siemens. А ось для компаній обов’язкового медичного страхування ситуація значно ускладнюється. У клініці в Гейдельберзі один сеанс променевої терапії тривалістю три хвилини коштуватиме близько тисячі євро. Цілий курс – 18-20 тисяч. Професор економії Олівер Шевські: „Інновації в галузі охорони здоров’я роблять дедалі дорожчим медичне обслуговування. У страхових компаній, яким доводиться за нього платити, вже виникають великі проблеми. А на тривалу перспективу таке фінансування, як сьогодні, буде взагалі неможливим...”

„Певне, з огляду на вік...”

Це сталося зненацька, розповідає тридцятирічний банківський службовець з Франкфурта Томас Т. Якось, приїхавши на роботу, він ніяк не міг припаркувати автомобіль, бо замість одного бордюру раптом став бачити два. В усіх інших предметів теж чомусь з’явився подвійний контур:

„Лікарі дуже сумнівалися. Спочатку вони гадали, що це звичайна перевтома, що я замало сплю, бо в нас народилася перша дитина. Я став більше відпочивати, бігати зранку, ходити в басейн і, власне, почувався чудово, однак двоїння в очах не зникало. Після комп’ютерної томографії все одразу з’ясувалося: на нерв, що за лівим оком, тиснула пухлина. Мені зробили дуже складну та ризиковану операцію, але остаточно видалити рак так і не вдалося. Я радився з багатьма фахівцями, що ж робити далі. Та в них зв’язані руки страховими тарифами. Пацієнтам з обов’язковим полісом можна призначати далеко не все. Я днями та ночами не вилазив з Інтернету, прочитав купу наукових публікацій і сам звернувся до науково-дослідного інституту важких іонів у Дармштадті. На моє щастя - бо в мене таких грошей, звичайно, не було - страхова компанія погодилася заплатити за іонну терапію. Певне, з огляду на мій вік... Сьогодні в нас уже троє дітей, я працюю, насолоджуюся життям і намагаюся не думати про найгірше...”

Mamographie Krebs p178

Рання діагностика: економічно недоцільно

Загалом у Дармштадті опромінення іонами пройшли 100 хворих із діагнозом рак основи черепа. 90 з них прожили вже понад п’ять років. Однак це ще не доказ надзвичайної ефективності іонотерапії, кажуть експерти. Для цього потрібні масштабніші дослідження. Наявні ж статистичні дані дають мало підстав для оптимізму: за минуле десятиліття середньомісячні витрати на лікування онкологічних захворювань зросли вдвічі. Водночас кількість тих, хто помер від раку, практично не зменшилася. На що в більшості випадків спроможна сучасна медицина, то це подарувати кілька додаткових років життя. Але хто і яким чином може оцінити, скільки за них варто платити?.. Радіолог університетської клініки в Бонні, професорка Кристіане Куль: „Такі запитання звернені до суспільства. На які витрати має йти країна заради здоров’я населення? Або кожен із нас заради того, щоб подовжити життя собі чи безнадійно хворим близьким? Це передусім етичні, моральні проблеми. Хоч і фінансові, звичайно, теж...”

Через них Кристіане Куль не може, наприклад, робити всім своїм пацієнткам магнітно-резонансну томографію. Ця діагностика раку грудей коштує 600 євро. Задорого для обов’язкового страхування, клієнтами якого є майже 90 відсотків німців. До каталогу затверджених процедур занесено мамографію – рентгенологічне обстеження молочних залоз. Ціна – 70 євро.

„Дослідження показали, що магнітно-резонансна томографія дозволяє вдвічі, а то й втричі точніше виявляти злоякісні новоутворення, - каже Кристіане Куль. - На рентгенівських знімках практично кожна друга пухлина на ранній стадії залишається сьогодні непоміченою. На жаль, ми, лікарі, не можемо наполягати на застосуванні надійнішого методу, бо це підірве бюджет фондів страхування. Суто з фінансових міркувань їм невигідно оплачувати й профілактичні огляди. Що раніше діагностовано рак, то більше шансів його побороти. Багатьом це могло б врятувати життя. Але мертвий пацієнт нічого не коштує. Лікування ж людини з онкологічним захворюванням із кожним роком обходиться дедалі дорожче...”

Ганна Філіпп / DLF

Редактор: Христина Ніколайчук