Енергія майбутнього: наскільки безпечне біопаливо з Чорнобильської зони? | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 16.05.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Енергія майбутнього: наскільки безпечне біопаливо з Чорнобильської зони?

Україна, Нідерланди та Бельгія вивчають можливість виробництва в Чорнобильській зоні палива з проса та радіоактивної деревини. Спільний проект має бути реалізовано вже за рік. Наскільки безпечним є таке виробництво?

Вирощувати сировину для біопалива у зоні відчуження безпечніше, ніж залишати покинуті поля, стверджують прибічники проекту

Вирощувати сировину для біопалива у зоні відчуження безпечніше, ніж залишати покинуті поля, стверджують прибічники проекту

За підрахунками науковців, половину забруднених земель зони відчуження можна використовувати для вирощування «енергетичних культур»: проса, рапсу, кукурудзи. З цієї сировини можна виробити 200 мегават електроенергії, що приблизно дорівнює генерації одного блоку невеликої атомної станції. Цих потужностей вистачило б на забезпечення електроенергією та теплом до 400 тисяч домогосподарств.

Поки це лише проектні розрахунки вчених з Українського інституту біомаси та стійкого розвитку, Нідерландського науково-дослідницького центру та бельгійсько-українського підприємства з вирощування та використання біомаси. В березні ці установи підписали з українським Державним агентством з управління зоною відчуження меморандум про співробітництво і почали дослідження рентабельності виробництва біопалива у Чорнобильські зоні. «Цей проект допоміг би повернути радіаційні землі знову у господарський обіг, сприяти зайнятості людей та зробити вливання у місцеву економіку. А також в рази збільшити обсяги виробництва відновлювальної енергетики в Україні. Головне - раціонально використати цю альтернативну енергію», - впевнений голова Європейсько-українського енергетичного агентства Дейв Янг.

Чорнобильське просо - енергія майбутнього?

Weißrussland Tourismus

Науковці виходять з того, що найвигідніше вирощувати на заражених землях просо. Ця культура, на відміну від рапсу, стійка до хвороб, не потребує ні значних фінансових затрат, ні великої кількості працівників для його вирощування. Як саме перероблятиметься просо, чи шляхом спалювання безпосередньо в зоні відчуження, чи шляхом виготовлення паливних пілетів чи брикетів з проса для спалювання за межами Чорнобильської зони, поки невідомо. Директор інституту сільськогосподарської радіології Національного університету біоресурсів і природокористування Валерій Кашпаров застерігає, що лише в Україні існують норми з безпеки палива на вміст стронцію і вони надзвичайно жорсткі. Тому витримати ці нормативи і продавати біомасу для спалювання за межами Чорнобильської зони майже неможливо. Тож рентабельність цього проекту під сумнівом, каже Кашпаров.

Комерційного ефекту можна досягти, лише побудувавши на території зони відчуження міні-електростанцію. Там спалюватиметься ця біомаса, а електроенергія, що вироблятиметься у результаті горіння, частково може використовуватися на енергозабезпечення структур на території Чорнобильської зони, та продаватися у загальну електромережу на умовах «зеленого тарифу», - наголошує заступник голови держагентства України з управління зоною відчуження Микола Проскура.

«Безпечніше, ніж покинуті поля»

BdT Erste Rapsfelder blühen im Norden

«Ця технологія має чимало переваг для енергетики. Але є ще плюси, які не обраховуються економікою, а мають значення для екології. Адже поля, де вирощуватиметься просо, будуть постійно доглядатися і не горітимуть як зараз», - каже представник агентства. За його Проскури, зараз суха трава на покинутих полях займається він найменшого вітру як в суху погоду влітку, так під час сильних морозів взимку. Микола Проскура наголошує, що недоглянуті поля небезпечніші для довкілля, аніж контрольоване вирощування технічних рослин та їх спалювання за спецтехнологією, яка передбачає багатоступеневу фільтрацію диму, що виділяється у процесі спалювання біомаси.

Шкоди для довкілля буде мінімум, якщо температура горіння не буде надто високою, зауважує Валерій Кашпаров. «Якщо температура буде менша за 500 градусів, то тоді цезій не политить в атмосферу. Якщо більша 500, то треба буде його затримувати спеціальними фільтрами. Та навіть за таких умов впливу на населення поза межами зони це не несе. А ось на персонал, який працюватиме безпосередньо там, то це треба рахувати», - сказав Deutsche Welle Валерій Кашпаров.

Натомість координатор енергетичних програм Національного екологічного центру України Артур Денисенко категорично проти подібних комерційних проектів у Чорнобильській зоні. «Будь-яке спалювання там шкідливе. Нічого, ніякі фільтри не захистять від попадання в атмосферу радіонуклідів. Це небезпечно для довкілля».

Дорогий радіологічний контроль

Проскура розповів Deutsche Welle, що паралельно зі спалюванням біопалива у спецустановках буде горіти і радіоактивна деревина, якої вже багато накопичилося на території зони відчуження. Золу, яка утворюється в результаті спалювання, планується бетонувати і хоронити на території комплексу з поховання радіоактивних відходів «Вектор», що зараз будується. Польові дослідження в рамках цього проекту мають завершитися у березні 2012 року, повідомив Микола Проскура.

Водночас, постійний радіологічний контроль зменшуватиме комерційний ефект від виробництва біопалива у Чорнобильській зоні, каже представник бельгійсько-українського підприємства з вирощування та використання біомаси Лоїка Лерміньйо. «В зоні відчуження багато проблем, які стосуються безпеки виробництва. Це цікавий проект, але не настільки, аби там була конкуренція між інвесторами. Ми не маємо ексклюзивності на роботу у Чорнобильській зоні, тому будемо раді співпрацювати з іншими компаніями», - зауважив Deutsche Welle Лоїка Лерміньйо.

Український уряд не проти виробництва біомаси у Чорнобильській зоні, однак коштів з держбюджету на це, імовірно, не дасть. Дозвіл на комерційне виробництво в зоні може дати Міністерство з надзвичайних ситуацій.

Автор: Лілія Гришко
Редактор: Євген Тейзе

DW.COM

Реклама