Енергетичний голод – не за горами | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 18.03.2009
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Енергетичний голод – не за горами

На скільки вистачить нафти? Експерти кажуть: років на 40-50 і попереджають про велику енергетичну кризу, якщо негайно не знайти альтернативу «чорному золоту».

default

Нафтові родовища в Азербайджані.

У Німеччині серйозних запасів нафти немає. Тим не менш, видобуток здійснюється і тут. Енергетичні концерни викачують із надр усе, що має принаймні запах пального. Приміром, на деяких невеличких родовищах у Нижній Саксонії із землі вже тридцять років качають ґрунтові води із вмістом нафти лише у два відсотки.

Дивлячись на колбу із цією «нафтою», геолог Вольфґанґ Блендінґер лише хитає головою. «Те, що у Німеччині взагалі ще діють такі родовища, свідчить про повний розпач, із яким ми чіпляємося за кожну краплю палива. Взагалі-то ніде більше нафту із такими домішками води не викачують», - зауважує експерт. Дилема «коли ж закривати родовище?» постає дедалі частіше у регіонах, де вже давно видобувають нафту – у Сполучених Штатах, у Росії, в Ірані, Мексиці і Венесуелі. Геологи вважають, що нині саме досягнуто піку світового видобутку. Далі буде лише спад, каже Блендінґер.

Немов наркотична залежність

Міжнародна енергетична агенція ІЕА застерігає від глобальної енергетичної кризи, яка буде значно болючішою ніж нинішня фінансова. «Аби покрити дефіцит, який вже незабаром виникне через вичерпування існуючих родовищ, нам потрібно десь знайти чотири нових Саудівських Аравії. Це лише для того, щоб зберегти нинішній рівень видобутку», - каже провідний економіст ІЕА Фатіх Бірол.

Нових родовищ відкривається дедалі менше, а величезні поклади нафтового піску, які нині розпочали освоювати у Канаді, здатні покрити лише до восьми відсотків світових потреб. При тому, що видобуток дорогий і екологічно дуже брудний. «Нам потрібно відвикати від нафти, поки не пізно», - застерігає Бірол і порівнює залежність людства від нафти із наркотичною залежністю.

Containerschiff

Величезний пожирач пального везе одяг з Китаю.
















70 відсотків – на транспорт

70 відсотків нафти спалюється на потреби транспорту. Навіть за оптимістичними прогнозами, переламати домінування бензину протягом найближчих двадцяти років неможливо. Але транспорт – це ще не все. 90 відсотків усіх вироблених товарів базуються тою чи іншою мірою на нафтопродуктах.

Радник президента США з енергетичних питань Метью Сімонс називає кілька ключових вимог до зменшення споживання палива: «Треба менше подорожувати, а також максимально дати можливість людям працювати вдома або недалеко від дому. Треба споживати насамперед ті продукти, які вирощені недалеко, а не завезені з іншого континенту. Те ж саме стосується таких товарів як одяг. Нам доведеться відмовлятися від глобалізації виробництва. Якщо вживати радикальних заходів, ми можемо виграти до 50 років часу», - каже Сімонс.

Але поки на найвищому політичному рівні такі заходи не обговорюються, а споживання енергоресурсів лише зростає.

Юрґен Веберман / Євген Тейзе

Редактор: Наталя Неділько