Енергетичне співтовариство шукало спільну стратегію газових відносин з Росією | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 23.09.2014

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Енергетичне співтовариство шукало спільну стратегію газових відносин з Росією

Рада міністрів Енергетичного співтовариства у Києві намагались вибудувати спільну позицію щодо газової співпраці з Росією. Однак сподівання на компроміс з Москвою українські експерти оцінюють скептично.

Oettinger mit Jazenjuk und Prodan 23.09.2014 Kiew

Рада міністрів енергетичного співтовариства у Києві 23 вересня

Загроза припинення Росією експорту газу до Європи та суперечка Москви та Києва щодо ціни на газ стали центральними темами 12-го засідання Ради міністрів Енергетичного співтовариства (ЄЕС). Єврокомісія хоче компромісного вирішення газового конфлікту України з Росією.

Віце-президент Європейської комісії Ґюнтер Еттинґер заявив на брифінгу, що країни-члени Європейського енергетичного співтовариства, разом із партнерами, серед яких і Україна, завершують стрес-тести своєї енергосистеми на випадок припинення взимку постачання російського газу.

Водночас Еттинґер назвав пріоритетом ЄЕС уникання "найгірших сценаріїв" і сказав, що газові санкції ЄС проти Росії "мають застосовуватися в останню чергу, в крайньому випадку". Він сподівається, що на тристоронній зустрічі 26 вересня за участі ЄС, України та Росії вдасться розблокувати ситуацію. Підґрунтям для цього є розроблені в Брюсселі пропозиції. "Ідея полягає в тому, щоб укласти проміжний контракт на певні обсяги газу. Ми б хотіли дійти проміжного рішення і отримувати газ від Росії за справедливою ринковою ціною як всередині ЄС, так і за його межами", – сказав Еттинґер.

Проте ця ідея не надихає міністра вугілля та енергетики України Юрія Продана. "Мій досвід показує, що достатньо знайти компроміс лише з однією стороною. Тому що російська сторона практично не хоче домовлятися", – зазначив міністр. Натомість прем'єр України Арсеній Яценюк, який взяв участь в засіданні Ради міністрів ЕС, заявив про готовність Києва виробити спільний з Єврокомісією "підхід у вирішенні питання поставок газу в Україну і Європу".

Марні сподівання

Президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар вважає сподівання на компроміс з Москвою марними. Він нагадав, що кілька днів тому офіційні представники Росії заявляли про необхідність припинення взимку транзиту газу через Україну. "Це свідчить про приготування до нової газової атаки Кремля, але тепер вже проти ЄС. На жаль, в Брюсселі мають певні ілюзії щодо реальних намірів російської сторони: Еттинґер заплющує очі на те, що Москва використовує газ і нафту, як інструмент для політичних впливів ще від 2003 року", – сказав експерт.

Енергетичне співтовариство заснували у 2005 році країни-члени ЄС та країни Південно-Східної Європи для уніфікації свого законодавства та взаємного захисту інтересів. У 2014 році в Енергетичному товаристві головує Україна. Виступаючи на засідання Ради міністрів ЕС, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк запевнив, що Україна гарантує виконання усіх своїх транзитних зобов'язань перед ЄС. Він закликав європейських партнерів "мати прямі відносини з українськими компаніями, які займаються транзитом газу". Але цей заклик фактично залишився без відповіді європейських партнерів.

Директор енергетичних програм Центру світової економіки та міжнародних відносин Національної академії наук України Валентин Землянський пояснив це тим, що такі зміни потребують часу. Оскільки, за його словами, йдеться по зміни до контрактів з російським "Газпромом" близько 40 західних компаній. "Є сталі правила гри, які прописувалися десятиліттями, ще з радянських часів. Але підготувавши підґрунтя для таких змін, можна провести таку реформу впродовж 3-5 років", – сказав експерт.

Брак енергетичної дипломатії

Ще більш скептично він оцінює заклик міністра Продана "мати спільну позицію ЕС по тих газогонах, які сьогодні будуються і не відповідають європейському законодавству, а фактично є недоцільними". Ці слова міністра стосувалися російського проекту газогону "Південний потік" в обхід України.

Однак Землянський вважає, що деякі країни ЄС мають "конкретні економічні інтереси" і тому підтримують цей проект. "Треба шукати компроміс. Україна має розуміти, що проти неї грають не лише політично, а й економічно. Це питання дипломатії і копіткої зовнішньополітичної роботи", – впевнений Землянський.