Експерти: русифікація телепростору України розпочалася | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 27.08.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Експерти: русифікація телепростору України розпочалася

Вилучення «мовної» графи з ліцензій на телерадіомовлення не лише призведе до русифікації українського телебачення, але й негативно віддзеркалиться на ринку праці, застерігають експерти.

На телевізійну галузь України чекають нелегкі часи. Режисерам, ведучим, перекладачам, акторам, ба навіть технічному персоналу, судячи з усього, доведеться рахуватися з втратою роботи. Перед загрозою скорочення робочих місць на українських телеканалах застерегла в розмові з Deutsche Welle, зокрема, директор київського Інституту масової інформації Вікторія Сюмар. Причина такої невтішної перспективи, зауважує вона, криється в скасуванні з боку Національної ради з питань телебачення й радіомовлення норми про обов'язкове 75-відсоткове мовлення українською та 25-відсоткове - мовами регіональних меншин.

На думку експерта, таке нововведення призведе до скорочення виробництва в Україні телепродукції. "Раніше в українському ефірі російської мови і так було значно більше, ніж того вимагала Нацрада. Переважна більшість інформаційних та розважальних програм купується на ринку дешевого російського телевізійного секонд-хенду. Але тепер телеканали будуть мінімально зацікавлені вкладати кошти в його переклад та дублювання українською мовою",- каже Сюмар.

20 серпня наказ про скасування "мовної" графи в ліцензіях для телерадіоорганізацій підписав голова Нацради Володимир Манжосов. Прес-служба повідомила, що це зроблено на виконання закону "Про засади державної мовної політики".

Визначення мовного балансу фактично залишене на розсуд власників телерадіоорганізацій, зауважив у розмові з Deutsche Welle голова громадської ради при Нацраді України з питань телебачення та радіомовлення Павло Моісеєв. Він вважає, що "мовний закон обмежує вживання мов нацменшин і віддає перевагу російській мові". Активіст прогнозує, що й реклама на телебаченні тепер стане переважно російськомовною. Також Сюмар сумнівається в збільшенні телепрограм мовами інших нацменшин, крім російської.

Диктатура "галочки"

Водночас третій пункт 24-ї статті закону "Про засади мовної політики в Україні" визначає, що "обсяги загальнодержавного, регіонального і місцевого мовлення державною мовою, регіональними мовами або мовами меншин мають відповідати чисельності мовних груп". Згідно з опитуванням громадської думки групою "Рейтинг", здійсненого наприкінці липня 2012 року, українська мовна група є найбільшою в державі. Своєю рідною мовою 55 відсотків дорослих мешканців України вважають українську, тоді як на російську припадає 40 відсотків. Виходить, що українська має й надалі переважати в ефірі.

Однак Сюмар не очікує, що ця норма закону буде застосована. "Партія регіонів хоче відзвітувати про виконання обіцянки щодо впровадження російської мови й поставити собі "галочку". Тому кожен регіональний керівник має так само поставити "галочку" й відзвітувати Партії регіонів про виконання цих обіцянок в своєму регіоні. В свою чергу, кожна телекомпанія буде звітувати власникові, щоби той міг поставити "галочку" і відзвітувати перед регіональним керівником. Таким чином, працює не закон чи здоровий глузд - працює принцип "галочки", - вважає Сюмар.

Крок з русифікації

Нацрада поспішила виконати вказівки найвищого керівництва, яке прагне "прискорити тотальну русифікацію України", критикує в інтерв'ю Deutsche Welle голова правління міжнародної громадської організації "Інтерньюз-Україна" Костянтин Квурт.

Іншими складовими цієї політики Квурт назвав закриття 300 українських шкіл та початок русифікації діловодства й документообігу в державних структурах. "Все це має на меті розжареним залізом випекти вживання української мови, аби перетворити Україну на неуспішну націю в євразійській спілці",- вважає експерт.