Експерти критикують оптимістичні прогнози Порошенка на 2016 рік | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 14.01.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Експерти критикують оптимістичні прогнози Порошенка на 2016 рік

Президент України Петро Порошенко хоче у 2016 році відновити суверенітет України на Донбасі, а також обіцяє обмеження корупції та мільярдні інвестиції в економіку. Експерти вважають ці заяви здебільшого декларативними.

Петро Порошенко

Петро Порошенко

Президент України Петро Порошенко випромінював впевненість і намагався підбадьорити присутніх журналістів та глядачів телетрансляції своєї першої цьогорічної прес-конференції. "Я з оптимізмом дивлюся вперед, і хотів би заохотити цим оптимізмом якомога більше людей", - заявив президент України. Він нагадав про очікування російського наступу та державного дефолту в січні минулого року. Тож Порошенко пишається тим, що на початку цього року ситуація в зоні АТО та в економіці поліпшилася.

У 2016 році має бути відновлено український суверенітет на окупованих територіях в Донецькій і Луганській областях через механізм "безумовного виконання" мінських угод, заявив Петро Порошенко. Він назвав боротьбу за повернення Криму "першим пріоритетом" і анонсував ініціативу створення міжнародного механізму повернення Україні півострова. "Оптимальним форматом для започаткування такого механізму я розглядаю формат "Женеви плюс". За участю наших партнерів з Європейського Союзу, США і, можливо, країн-підписантів Будапештського меморандуму", - уточнив Порошенко.

Київський політолог Сергій Таран в інтерв'ю DW сказав, що в такий спосіб президент не так прогнозував врегулювання воєнної кризи, як намагався натиснути на західних партнерів. "Я не думаю, що в України є можливості повернути окуповані території Донбасу вже цього року. Але українські політики саме так мають ставити питання і домагатися від Заходу відповідних дій", - переконаний експерт.

Голосування у першому читанні за зміни до Конституції в частині децентралізації завершилося кривавим протистоянням під Верховною Радою 31 серпня 2015 року

Голосування у першому читанні за зміни до Конституції в частині децентралізації завершилося кривавим протистоянням під Верховною Радою 31 серпня 2015 року

Децентралізація: ризик чи козир?

Петро Порошенко торкнувся у своєму виступі і децентралізації. Попри те, що парламент ще не змінив Конституцію, "фінансові можливості місцевого самоврядування вже збільшені на 40 відсотків", нагадав він. Однак директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський в коментарі DW зауважив, що справжня децентралізація - це не просто збільшення бюджетної потуги місцевої влади. "Люди на місцевому рівні мають реально керувати своїми територіями. Інакше на низовому рівні матимемо ті самі проблеми, що й на рівні центральної влади", - сказав економіст.

Проблему децентралізації в контексті мирного процесу на Донбасі Київ пов'язує із готовністю Росії винувати мінські угоди, вважає Сергій Таран. І ця тактика, на його думку, досі була доволі успішною. "За підсумками 2015 року Україна отримала кредити, прогрес на переговорах про безвізовий режим з країнами ЄС і дипломатичну підтримку Заходу. А Росія - міжнародні санкції", – зауважив політолог.

Нереальні прогнози

Стратегією в економічній політиці цього року має стати імплементація Угоди про асоціацію з Євросоюзом та відкриття європейських ринків, сказав Порошенко. Він назвав пріоритетними напрямами української економіки агропромисловий комплекс, ІТ-технології, енергозбереження та ядерну енергетику. Глава держави пообіцяв, що українці побачать впродовж року перші плоди роботи новостворених антикорупційних органів, дерегуляцію, оздоровлення банківської системи і відчують підвищення роботодавцями зарплати найманим працівникам. "Цього року я прогнозую мільярдні інвестиції", - заявив Порошенко. Він також передбачає "значне скорочення темпів інфляції".

Але Сергій Таран вважає, що ці прогнози залишаться лише словами. "Інвестори приходять у країни, що воюють, лише в тому разі, коли армії цих держав такі сильні, що можуть гарантувати їм безпеку. Як-от в Ізраїлі чи Туреччині", - пояснив експерт. Водночас він не виключив, що наприкінці цього року можна очікувати помірного економічного зростання внаслідок розвитку внутрішнього ринку, а також як результат тарифної, банківської та бюджетної реформ.

На уламках старої системи

Ще менше довіряє обіцянкам президента Ігор Бураковський. Науковець вважає, що зараз Україна опинилася в такій ситуації, коли стара модель урядування економікою та суспільством вже просто не працює. "Має працювати цілісна система: коаліція у Верховній Раді, сформований нею уряд та президент. Від ефективності та гармонійності стосунків між ними залежатиме й ефективність державної економічної політики", - переконаний експерт.

На його думку, Україні катастрофічно бракує фахових кадрів та стратегічних планів реформування окремих галузей. А нинішня влада дуже недооцінює небезпеку високого рівня корупції в Україні. "Питання слід ставити таким чином: або ми долаємо корупцію, або втрачаємо державний суверенітет", - зазначив Бураковський.

Дивитись відео 09:47
Now live
09:47 хв

Брюссельські аванси: чого чекають від України в 2016-му - DW Новини (21.12.2015)

Аудіо й відео до теми

Реклама