Експерти: Країни Прибалтики зміцнять свій військовий потенціал | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 28.03.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Експерти: Країни Прибалтики зміцнять свій військовий потенціал

Опитані DW експерти з Литви, Латвії та Естонії розповіли, які загрози бачать для Прибалтики у зв’язку з російською анексією Криму під приводом захисту російськомовного населення.

Як далеко зайде Росія під приводом захисту російськомовного населення? (Пляж у Юрмалі)

Як далеко зайде Росія під приводом захисту російськомовного населення? (Пляж у Юрмалі)

Після російської анексії Криму країни Прибалтики, де мешкає чимало етнічних росіян, серйозно побоюються вторгнення під приводом захисту російськомовного населення, заявили DW експерти колишніх радянських республік Литви, Латвії та Естонії, які нині є членами Євросоюзу. На думку політологів, гарантією безпеки регіону є НАТО, у той же час балтійським державам необхідно зміцнювати і власний військовий потенціал для захисту національних інтересів.

Литва готова до найгіршого варіанту

"Мир увійшов у ту стадію розвитку, коли все вирішує не міжнародне право, а сила. Тому в Литві зростає відчуття загрози, що вона може стати наступною жертвою Кремля після Грузії та України", - вважає литовський політолог, доктор політичних наук Вадим Воловой.

Незважаючи на те, що реальність російської військової агресії проти прибалтійських країн як членів НАТО і ЄС малоймовірна, у міжнародній політиці потрібно бути готовим до гіршого варіанту розвитку подій, переконаний експерт. За його словами, Литва позитивно оцінює той факт, що західна трансатлантична спільнота з розумінням поставилася до тривог балтійських країн.

Тож, своїми агресивними діями Росія зробила послугу усій Прибалтиці. "Якщо раніше спостерігався розкол між позиціями ЄС та США, то тепер вони консолідувалися на основі необхідності посилити безпеку балтійського регіону і всього цивілізаційного простору НАТО та вжити для цього певні заходи", - каже Воловой.

Латвія стурбована

При цьому Вадим Воловой зауважує, що частина литовського населення вважає надмірним нагнітання військової небезпеки у зв’язку з політичною конкуренцією, яка загострилася у зв’язку з виборами президента Литви, що відбудуться у травні цього року. Політолог також вважає, що набагато більші загрози існують радше не для Литви, а для Латвії та Естонії, де відсоток етнічних росіян вищий і наявний так званий "фактор співвітчизників".

"Дійсно в Латвії викликає особливе занепокоєння нова парадигма зовнішньої політики Росії, яка висуває етнічний принцип для зміни кордонів і територіального устрою Східної Європи", - підкреслив в інтерв’ю DW викладач Балтійської міжнародної академії, латвійський політолог Карліс Даукштс. За його словами, в Латвії мешкає близько 400 тисяч російськомовних людей – це приблизно п’ята частина населення. У світлі російсько-українського конфлікту цей фактор стає сильним викликом, який робить ситуацію ще більш нестабільною, переконаний експерт.

Він назвав агресивну політику Кремля "тривожним синдромом" для цієї пострадянської країни, де, за його словами, досі проявляються "суперечності між корінними латвійцями й етнічними росіянами, й існує проблема мешканців без громадянства". Карліс Даукштс переконаний, що необхідним також є пошук конструктивних багатопланових рішень для зміцнення інтеграційних процесів між латвійською та російськомовною громадами.

Естонія не бачить гарантій миру

Потенційну загрозу вбачає у ситуації, що склалася, й колишній депутат парламенту Естонії, політтехнолог Аарне Ведла. За його словами, у країні мешкає близько 20 відсотків російськомовних. За даними Світового банку, населення Естонії в 2011 році сктановило 1 мільйон 340 тисяч чоловік. З них осіб, які мають право на отримання естонського громадянства, але ще не визначилися з вибором, нині менш ніж 80 тисяч чоловік, хоча ще нещодавно їх було близько 500 тисяч, підкреслив естонський експерт. Але при цьому на північному сході країни, наприклад, у Нарві, мешкає до 95 відсотків російськомовних.

На фоні свідчень військової розвідки США про те, що подальшою ціллю російської агресії може бути захоплення територій, де живе російськомовне населення, для Естонії гарантій миру не існує, переконаний Аарен Ведла. Він нагадав DW, що після закінчення нещодавніх навчань російських військ в Ленінградський області у безпосередній близькості від естонського кордону досі залишилося 110 тисяч солдатів, 188 танків і декілька тисяч одиниць військової техніки. З огляду на події 60-річної давнини, коли в березні 1949 року радянська влада провела операцію "Прибій" з депортації мешканців Латвії, Литви й Естонії до Сибіру, таке скупчення збройних сил Росії є зловісним знаком, переконаний естонський експерт.

Чим відповісти потенційному супротивнику

Естонія, як і інші країни Прибалтики, є членом НАТО і сподівається на колективний захист з боку країн-членів Альянсу, якщо Росія все ж наважиться на агресію. У той же час, на думку Аарне Ведла, для безпеки регіону прибалтійських країн явно недостатньо посиленого патрулювання повітряного простору військовими літаками НАТО. Тому в Естонії переконані в необхідності зміцнювати національні озброєні сили, "аби було чим відповісти потенційному ворогові".

Реклама