Експерти: Демілітаризація Широкиного потребує гарантій | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 27.07.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Експерти: Демілітаризація Широкиного потребує гарантій

Моніторингова місія ОБСЄ готова працювати у Широкиному для контролювання процесу демілітаризації селища. Утім, експерти побоюються, що під час роботи спостерігачів до селища повернуться проросійські бойовики.

У Широкиному (фото з архіву)

У Широкиному (фото з архіву)

У ході останніх перемовин між лідерами країн "нормандської четвірки" у четвер, 23 липня, було домовлено, що до 3 серпня будуть підготовлені варіанти виведення українських військових з Широкиного. Крім того, канцлерка ФРН Анґела Меркель та президенти України Петро Порошенко, Франції Франсуа Олланд та РФ Володимир Путін погодили, що безпеку у цьому населеному пункті контролюватимуть спостерігачі спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ.

Широкине та його околиці протягом тривалого часу були найгарячішими точками у протистоянні проросійських бойовиків та українських збройних сил на Донбасі. Селище розташоване у 20-ти кілометрах від Маріуполя і фактично є воротами для наступу на це стратегічне портове місто. Утім, 2 липня ОБСЄ у щоденному звіті офіційно підтвердила, що бойовики залишили свої позиції і відійшли з Широкиного. Тож тепер аналогічний крок очікується від України.

Демілітаризація в теорії?

Згідно з домовленостями, досягнутими у Мінську у вересні минулого року, територія селища Широкине знаходиться під контролем української влади, нагадав DW директор департаменту політики та комунікації МЗС України Олексій Макеєв. Він, однак, наголосив, що у мінських домовленостях не згадується про виведення українських військ із Широкиного.

"Ідея щодо деескалації ситуації саме у цьому населеному пункті виникла тому, що там відбуваються найбільш зухвалі обстріли з боку російсько-терористичних угрупувань. Тому і було досягнуто порозуміння щодо необхідності розведення українських сил та сил сепаратистів", - пояснив дипломат і додав, що за цієї умови ОБСЄ зможе розмістити свій постійний спостережний пункт у Широкиному. "А українські сили теж розташуються у безпосередній близькості від населеного пункту", - сказав Макеєв, проте не уточнив, на яку саме відстань відійдуть українські війська від Широкиного.

На його думку, "до 3 серпня будуть врегульовані усі питання", і міжнародні спостерігачі зможуть працювати у Широкиному та контролювати процес демілітаризації. Макеєв також наголосив, що у процесі відведення важкої зброї із зони конфлікту проросійські сили мають дотримуватись власних зобов'язань. Згідно з мінськими домовленостями від 19 вересня минулого року, відведення важкої зброї має відбутися на 15 кілометрів "від фактичної лінії зіткнення - для української сторони", а для проросійських сил сепаратистів - на 15 кілометрів "від лінії розмежування 19 вересня".

Місія ОБСЄ не працюватиме під обстрілами

Те, що представники СММ ОБСЄ готові працювати у Широкиному, підтвердив у коментарі DW заступник голови СММ Александер Гуґ. "Ми не виключаємо можливості створення постійного спостережного пункту у межах Широкиного", -сказав він. Проте представник ОБСЄ наголосив, що для облаштування пункту "необхідна згода сторін і безпечні умови для роботи представників місії", а саме припинення обстрілів, виведення військ, розмінування території самого селища та його околиць. Як відомо, за даними ОБСЄ, внаслідок обстірілів селище, в якому мешкали понад півтори тисячі людей, залишили усі мирні жителі.

Представник ОБСЄ також зауважив, що залежно від рівня безпеки ситуації у Широкиному визначатиметься і кількість працівників постійного спостережного пункту в селищі. На запитання, чи будуть серед них представники Росії, Александер Гуґ відповів: "У нашій роботі ми не робимо різниці, з яких країн-членів ОБСЄ походять наші спостерігачі. Усі вони - спостерігачі ОБСЄ".

Коли національність має значення

Проте директор військових програм Центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова Микола Сунгуровський вважає, що спостережна місія ОБСЄ на Донбасі не спроможна забезпечити деескалацію ситуації в Широкиному саме тому, що "до її складу входять росіяни".

"Радше за все, після відходу українських військ з Широкиного, за спинами спостерігачів ОБСЄ з'являться проросійські бойовики, і ми таким чином знову здамо нашу територію", - прогнозує експерт. Він переконаний, що лише "міжнародні миротворчі війська, які матимуть, у разі потреби, мандат на застосування сили", можуть контролювати ситуацію у Широкиному.

"Ми повинні зараз говорити не про відведення озброєнь із 30-кіломтерової зони конфлікту, а про відведення військ з цієї зони, куди мають бути введені миротворчі сили. Тільки тоді це стане територією розподілу, там не гинутимуть люди, і припиняться обстріли", - переконаний Сунгуровський.

На думку політичного експерта Олександра Палія, коли вже зайшла мова про демілітаризацію Широкиного, Україна має більш активно порушувати питання про повернення їй територій, які мають бути під її контролем згідно з мінськими угодами. Передусім йдеться про захоплене сепаратистами Дебальцеве. Щодо демілітаризації Широкиного, то вона "можлива лише за умови контролю цього населеного пункту українською міліцією і можливості швидкого повернення нашої техніки на позиції у разі порушення умов Росією".

Дивитись відео 01:51

Донбас: мирні жителі на перехресті вогнів

За Широкиним - Маріуполь

Представники полку Нацгвардії України "Азов", які тримають оборону Широкиного, не раз категорично висловлювалися проти демілітаризації селища. Вони переконані, що лише присутність українських військових у Широкиному стримує російські терористичні війська від прямого наступу на Маріуполь. Проти виведення українських військ з Широкиного неодноразово висловлювались і самі жителі Маріуполя. Палій вважає, що "думку "Азова" необхідно враховувати, оскільки бійці цього полку знають усі технічні нюанси оборони Широкиного і ролі цього селища в убезпеченні Маріуполя від обстрілів".

На переговорах щодо врегулювання ситуації на Донбасі офіційний Київ має виходити з того, що Україна - країна-жертва, і міжнародний тиск повинен чинитися на Росію як державу-агресора, вважає Сунгуровський. Експерт Центру Разумкова дотримується думки, що "всі кроки з відведення українських військ і озброєнь повинні дуже чітко обговорюватися, а в разі необхідності підкріплюватися додатковими письмовими гарантіями і домовленостями".

А у питанні з Широкиним українська сторона повинна ставити своїм зарубжіним партнерам багато простих і чітких запитань, радить Сунгуровський. І головне з них: хто гарантуватиме, що у разі, коли українські війська вийдуть з Широкиного, у селище не увірвуться сепаратисти?

Аудіо й відео до теми

Реклама