Екскурсія до пекла: перший музей диявола у Литві | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 22.01.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Екскурсія до пекла: перший музей диявола у Литві

Вельзевул, Люцифер, Емануель, Антихрист, Сатана, Азазело, Мефистофель – у нього багато імен, але одна зла сутність. Все пов’язане із володарем темряви представлено у музейній колекції у литовському Каунасі.

default

Вже століттями все пов'язане із ним наводить на людей острах. Відтоді як Адам і Єва вкусили забороненого плоду, людство намагається всіляко зобразити диявола, представити як має виглядати уособлення абсолютного зла. Диявол – в тій чи інший іпостасі, представлений в усіх культурах та фольклорі народів світу, його згадано у Біблії та Корані, але люди уявляли його по-різному. Зібрати докупи різні його зображення, артефакти та скульптури вирішили автори «Музею диявола» у литовському Каунасі. Вхід "до пекла" коштує два євро. А все почалося 1906 року, коли литовському професору і колекціонеру-атеїсту Антанасові Змуідзінавічусу подарували незвичайно високу статую святого і диявола. Як розповідає директорка музею Юргіта Рімкуте, професор вирішив самотужки її «обробити». «Скульптура Святого була настільки високою, що професор просто відпиляв її і залишив лише диявола. А той, вочевидь, мав бажання: щоби професор все своє життя займався зібранням його артефактів», - каже вона.

Багата колекція

Колекціонер безтямно захопився «темною» стороною і протягом наступних 60 років затятий атеїст невпинно збирав артефакти, пов’язані з бісовщиною. Колекція професора розросталася швидкими темпами, і це при тому, що він жодного разу не купив ані скульптури. «Все дарувалося простими людьми і мандрівниками. Усім було відомо, що в місті мешкає колекціонер. Тож йому приносили малих і великих дияволів», - розповідає директорка музею.

Hexentanzplatz vor Walpurgisnacht

Скульптура диявола

Коли колекціонер помер 1966-го, у його власності було вже три сотні артефактів. Сьогодні їх - 3000. Більшість передали музею безкоштовно, і вони зберігаються в архіві. Тим часом 400 дияволів і чортиків виставлені у нинішній експозиції під склом, яка простяглася трьома поверхами будівлі, суміжної з будинком Змуідзінавічуса.

«У своїх мемуарах колекціонер згадує, що лише цей зв'язок з дияволом зробив його життя довгим і прекрасним», - зазначає Рімкуте.


Сатани всіх країн єднаються

Люцифер відіграє дуже своєрідну роль у литовській культурі та релігії. Тут його, на відміну від інших країн, не завжди боялися і ненавиділи. У язичницькі часи, які тривали у Литві аж до 14 сторіччя, диявола шанували немовби головне божество, вірячи у його підтримку агрономам і ремісникам. З приходом католицизму ситуація кардинально змінилася , аж до приходу радянської влади.

«Не можна забувати і про політичну ситуацію у Литві, яка перебувала під окупацією і питання релігії забороняли порушувати. Митці гадали собі так: якщо Бог заборонений, тоді можна творити дияволів. Це і пояснює, звідки в нашому музеї стільки чортів», - продовжує Рімкуте.

Велика частина артефактів музеї походить з близьких до Литви держав: Польщі, України, Латвії та Естонії. Є і зарубіжні статуетки сатани: з Куби, Болівії і навіть Індії. Загалом представлено 48 країн. Спільне в експонатів – ратиці і хвости, а також характерний вираз обличчя, що змушує поціновувачів мистецтва то сміятися, то тремтіти зо страху.

Автор: Карен Персі, Євгенія Вятчанінова
Редактор: Дмитро Каневський

DW.COM

Реклама