Екологічні фосфатні добрива з каналізації: технологія з Австрії | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 13.08.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Екологічні фосфатні добрива з каналізації: технологія з Австрії

Фосфат, калій та азот – речовини, які потрібні для росту рослин. З фосфором упродовж найближчих 50 – 150 років може стати сутужно. ФРН розвиватиме технологію його одержання зі стічних вод.

default

Експериментальне виробництво Ash Dec

Австрійське підприємство Ash Dec налагодило виробництво із забруднених важкими металами стічних вод високоякісних фосфатних добрив. Берлін вже виявив інтерес до цієї технології.

Людвіг Герман сидить на запакованих валізах, готуючись їхати з австрійського Леобена до Берліна. Його компанія Ash Dec планує реалізувати в Німеччині унікальний пілотний проект – виготовлення 30 тисяч тонн мінеральних добрив з того, що потрапляє до каналізації Гамбурга та Берліна. З часу заснування фірми підприємець інвестував у неї понад 11 з половиною мільйонів євро. Нове будівництво в німецькій столиці обійдеться ще у 15-17 мільйонів. Виробництво планують почати 2012 року.

Ash Dec-Schaltwarte mit Projektleiter Jürgen Gagarin

Юрген Гаспарін

Німеччина виявила цікавість

Людвіг Герман пов'язує своє майбутнє з Німеччиною. В Австрії інноваційні екологічні проекти не мають такої ваги, як тут, нарікає підприємець. Лише упродовж двох років його компанія мала державну підтримку в Австрії, потім він був повністю залежним від доброї волі акціонерів. Але якось на одній з міжнародних конференцій німецьким експертам сподобалася ідея Германа. Інакше, каже він, фірми вже б не було: «Є низка країн, насамперед це стосується Німеччини, котрі збагнули, що відповідне поводження з ресурсами – це стратегічне рішення».

Завдяки цьому Герман і одинадцять його підлеглих змогли продовжити свою роботу, а саму технологію розвинути до виробничої зрілості. Ідея виглядає перспективно: зменшити імпорт фосфору, водночас поліпшивши стан довкілля. Хоч були і застереження, каже науковець: «Була деяка невпевненість, адже у вмісті стічних вод містяться гормони, медичні препарати, збудники хвороб, хімічні речовини, якими миють туалети. Все це відфільтровується».

Ash Dec Thermische Behandlung

Відфільтрувати важкі метали

Ці шкідливі речовини містяться в осаді стічних вод. Потім його спалюють і переробляють. Органічні шкідливі речовини вилучаються ще в процесі спалювання, токсичні важкі метали, наприклад, ртуть, кадмій чи свинець вилучають завдяки новітнім технологіям майже стовідсотково – з допомогою термічної обробки і реакцій з різними солями.

Це відбувається на експериментальному підприємстві в Австрії у старій печі барабанного типу. Керівник проекту Юрген Гаспарін пояснює, як з вмісту каналізації виготовляють фосфатні мінеральні добрива у гранульованому вигляді.

«Початковий матеріал у вигляді гомогенної суміші потрапляє до печі, яка дуже швидко розігрівається. Тривалість термохімічної обробки - 20 хвилин за температури близько тисячі градусів. Так відбувається очищення від тяжких металів».

Екологічні добрива

Фосфатні добрива потрапляють до спеціального сховища. Важкі метали відсортовуються до іншого. Кінцевий продукт називається «PhosKraft» - розробники запевняють, що ця речовина є набагато екологічнішою, ніж звичайні мінеральні добрива. Адже фосфатні породи, з яких їх видобувають, здебільшого містять також кадмій. Серія експериментів, проведена берлінськими науковцями вже довела, що «PhosKraft» за ефективністю не поступається звичайним фосфатним добривам.

Ash Dec планує виготовляти щороку 30 тисяч тонн фосфатних добрив. Вартість однієї тонни – 220 євро.

Нові виклики

«Важливо, що ми хочемо пропонувати не продукт вторинної переробки, а товар, що не поступається за будь-якими параметрами іншому наявному на ринку такому продукту», - каже Герман.

У майбутньому, як очікується, можна буде так само отримувати з відходів мідь і цинк. Наступний виклик - не використовувати природний газ для розігрівання печі до тисячі градусів, адже енергію теж можна було б отримувати з відходів. Фахівці з команди Германа працюють нині над вирішенням цього завдання.

Автор: Александер Музік, Наталя Неділько

Редактор: Роман Гончаренко

Також за темою