Діти в заручниках | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 01.09.2004
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Діти в заручниках

Першого вересня, у день Свята знань, у місті Беслані в кавказькій республіці Північна Осетія, яка входить до складу Російської Федерації, чеченські бойовики захопили в заручники учнів, їхніх батьків та вчителів. У випадку штурму школи спецпідрозділами вони погрожують висадити її в повітря.

Захоплення заручників у Беслані 1 вересня 2004 року

Захоплення заручників у Беслані 1 вересня 2004 року

Спочатку про перебіг подій. Терористи увірвалися в приміщення школи у середу вранці, одразу після того, як у ній завершилася урочиста лінійка. Оскільки Північна Осетія межує з Чечнею, то школу охороняли чотири міліціонери. Двоє з них убито, доля ще двох невідома, є поранені.

Про кількість заручників існують різні дані – від 120 до 300 осіб. Про кількість терористів теж – від 17 до 25, багато з них обв”язані поясами смертників, начиненими вибухівкою, серед них – жінки. Заручників тримають у спортивному залі школи.

Кривавий список захоплень заручників чеченськими сепаратистами довгий: уже була лікарня в Будьоновську, уже були мирні жителі Кизляра, вже був московський театр. Тепер новий виток насилля – школа. В заручники взято дітей. Можна по-різному ставитися до боротьби чеченців за відділення від Росії, можна по-різному ставитися до права націй на самовизначення, але не можна не приєднатися до слів керівника московської Гельсинської групи Людмили Алексєєвої, яка закликала, - як, до речі, й сотні інших політиків, установ і громадян - негайно звільнити заручників:

”Немає таких проблем на світі, які можна вирішувати за рахунок захоплення у заручники дітей”.

Голова Російської державної думи Борис Гризлов заявив: ”Час зробити єдино правильний висновок – це війна”.

”Ця війна має асиметричну природу. До асиметрії конфлікту належить і ”зброя”, яка під час звичної війни не зустрічається, і з якою ми познайомилися лише під час ”джихадського” терору, - сказав в інтерв”ю ”Німецькій хвилі” один з провідних німецьких експертів з проблем міжнародного тероризму Бернд-Ґеорґ Тамм. - Це перш за все цілеспрямований теракт самогубця - від так званих ”чорних удів” з поясом смертника до водія вантажівки, спорядженої півтора тоннами вибухівки".

Москва веде війну в Чечні добрий десяток років - не рахуючи, звичайно, воєн царської Росії. І хоча воєнні потенціали Росії і чеченських сепаратистів несумісні – перемоги поки що не видно. Чи можна взагалі одержати перемогу в такій асиметричній війні? Говорить Бернд-Ґеорґ Тамм:

”Боротися з цим видом тероризму дуже важко. У багатомільйонному місті, такому як Москва, з безмежною кількістью ”м”яких цілей”, починаючи від міського транспорту, не можна гарантувати стовідсоткову безпеку. Це торкається не лише Москви, а всіх метрополій світу”, вважає німецький експерт.

Аналізуючи захоплення заручників у Беслані, Людмила Алексєєва вказує на психологічну природу терактів:

”Я думаю, що це люди, яких війна позбавила сенсу життя. Якщо вони втратили близьких, якщо їх самих збезчестили, якщо зруйнований увесь життєвий устрій, то люди втрачають сенс життя, в них виникає потреба помсти. І тоді вони вбивають себе, тягнучи за собою інших”.

Не виправдовуючи терористів, політичну відповідальність за захоплення заручників московська правозахисниця покладає на російський уряд:

”Я вважаю, що такий масовий тероризм, до якого ми дожили в Росії, це наслідок десятилітньої політики в Чечні наших властей”.

Песимістичний прогноз ситуації робить нині німецький експерт Бернд-Ґеорґ Тамм:

”Ми повинні очікувати нових терактів. Ми повинні призвичаїтися до думки про життя з постійною небезпекою терактів”.

Думка експерта – не нова. Вже багато разів було сказано про те, що у цій війні не можна перемогти ні танками, ні літаками, ні високоточною зброєю. Про це свідчать Чечня, Ірак і Афганістан. Очевидно, рішення проблеми тероризму лежить не в площині пошуку нових способів ведення війни чи жорстокішого покарання терористів – учора в Москві в парламентських колах чулися думки про введення смертної кари, – а в перегляді політики колись панівних націй щодо ”братів своїх менших”, зокрема щодо питань їхньої національної автономії. Але навіть подумки так далеко російська правляча верхівка поки що не заходить.

Також за темою

Реклама