Доля українського газового транзиту вирішиться за участю ЄС | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 17.07.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Доля українського газового транзиту вирішиться за участю ЄС

Росія, Україна і Єврокомісія спільно вирішать, яким бути українському транзиту газу після 2019 року. DW - з подробицями про перший раунд тристоронніх переговорів і позиції учасників.

Київ, Москва і Брюссель вирішують долю транзиту газу територією України

Київ, Москва і Брюссель вирішують долю транзиту газу територією України

У вівторок, 17 липня, в Берліні відбувся перший раунд тристоронніх переговорів між Єврокомісією, Москвою і Києвом, присвячених темі довгострокових поставок російського газу в країни ЄС і майбутній ролі України в забезпеченні його транзиту. Якою буде ця роль і чи збережеться вона взагалі після введення в експлуатацію газопроводу "Північний потік-2"?

Цей газопровід протяжністю 1230 кілометрів планують прокласти по дну Балтійського моря паралельно з нині діючим "Північним потоком-1", яким газ із Росії прямо до Німеччини надходить вже з 2011 року. Не тільки Україна, але і багато інших країн Східної Європи відчувають себе в прямому і переносному сенсі обділеними "Газпромом". Вони застерігають від зростання залежності Євросоюзу від поставок російських енергоносіїв, вважаючи, що Кремль може використовувати газ як інструмент політичного шантажу.

Павло Клімкін

Павло Клімкін

Важливість транзиту газу для України

Єврокомісію на переговорах в Берліні представляв заступник голови ЄК Марош Шефчович, Росію - міністр енергетики Олександр Новак і глава "Газпрому" Олексій Міллер, Україну - міністр закордонних справ Павло Клімкін та керівник "Нафтогазу" Андрій Коболєв.

Той факт, що Київ відправив до Берліна саме Клімкіна - главу зовнішньополітичного відомства - повинен був, очевидно, вкотре продемонструвати, що український уряд розглядає газопровідний проект як суто політичний.

Багато хто в Україні - та й за її межами - вважає, що, позбавивши цю країну ключової ролі в транзиті російського газу до Європи, Кремль фактично отримає карт-бланш на будь-які дії, спрямовані на дестабілізацію української держави, підрив політики реформ і курсу Києва на інтеграцію в ЄС, а в перспективі - і в НАТО. І це - не рахуючи позбавлення України приблизно двох мільярдів доларів, які вона поки отримує за транзит російського газу.

Єврокомісія і "Північний потік-2"

У Єврокомісії також вважають, що "Північний потік-2" є передовсім політичним проектом. "Дуже важко повірити, що йдеться тільки про комерцію", - сказав кореспонденту DW високопосадовець ЄК.

Марош Шефчович

Марош Шефчович

Але якщо вже зупинити реалізацію цього плану "Газпрому" не можна, то Брюссель хотів би мати можливість провести безпосередньо з російським концерном переговори про умови поставок газу в країни ЄС через "Північний потік-2". Для цього, однак, Єврокомісії потрібен мандат на ведення переговорів від лідерів ЄС. Німеччина ж вважає, що "Північний потік-2" не належить до компетенції Брюсселя.

Цю позицію підтвердив у вівторок, 17 липня, відповідаючи на запитання кореспондента DW, міністр економіки Німеччини Петер Альтмаєр (Peter Altmaier). "Питання регулювання екстериторіальних газопроводів, тобто, прокладених за межами юридичного простору країн ЄС, - заявив він, - належить до категорії тих, де є різні думки про те, чи стосується це компетенції ЄС". Берлін вважає, що ні, не стосується.

Газові інтереси Берліна

Втім, в уряду Німеччини амбівалентне ставлення до "Північного потоку-2". З одного боку, зацікавлений ​​в прямих поставках газу, уряд називає цей проект суто комерційним, з іншого - розуміє тривоги Києва, якому симпатизує і допомагає, а тому визнає наявність в цьому проекті "політичного компонента" і наполягає на збереженні українського транзиту і після 2019 року.

Петер Альтмаєр

Петер Альтмаєр

Кореспондент DW запитав Альтмаєра, в яких обсягах це має відбуватись. Конкретної цифри міністр не назвав, але сказав, що обсяги повинні бути "істотними", тобто такими, які зберегли б за Києвом стратегічну роль транзитера російського газу в Європу.

Не забув міністр нагадати і про те, що саме завдяки його зусиллям, вжитим навесні цього року під час човникових поїздок між Києвом і Москвою, Росія і Україна взагалі погодилися на тристоронні - за участю Єврокомісії - переговори про майбутнє українського газового транзиту.

Мета Мароша Шефчовича і підсумки першого раунду

Єврокомісія, як і німецький уряд, вважає, що Україна повинна і надалі залишитися транзитною країною. І головна мета Мароша Шефчовича на цих переговорах - отримати відповідні гарантії від Росії.

"Конструктивна і стабільна співпраця між Росією і Україною в енергетичній сфері має велике значення і для цих двох країн, і для Європейського Союзу, - підкреслює заступник голови ЄК. - Необхідність постійного і довгострокового транзиту російського газу через Україну в ЄС на умовах надійності і економічної доцільності є невід'ємною складовою цього".

Час, за його словами, піджимає. Або, як висловився Марош Шефчович в Берліні, "годинник цокає". Термін чинного російсько-українського транзитного договору скоро спливе, тому, зазначає він, треба швидко відповісти на питання, чи буде і яким буде з першого січня 2020 року новий транзитний договір, який передбачає довгострокові поставки через Україну в Європу значних обсягів газу.

Єврокомісія вважає, що такий договір повинен бути не тільки абсолютно прозорим, а й складеним у відповідності з правовими нормами і тарифними стандартами ЄС. На цьому наполягає і Україна. Більше того, Київ хоче, щоб Єврокомісія фактично стала однією зі сторін, а, отже, і гарантом майбутньої транзитної угоди. Україна більше не довіряє "Газпрому" і в разі нового юридичного конфлікту з російським концерном хоче мати на своєму боці і Єврокомісію.

Але ані про обсяги майбутнього транзиту російського газу через Україну, ані про конкретні параметри і склад учасників наступної транзитної угоди на переговорах в Берліні 17 липня ще не йшлося, хоча, за даними джерел DW, російська сторона в принципі погодилася враховувати вимоги законодавства ЄС. Головний же підсумок цього раунду - домовленість про порядок денний і рішення провести вже у вересні наступну тристоронню зустріч на рівні експертів з Єврокомісії, Росії та України, а в жовтні - знову на політичному рівні.

Дивитись відео 01:30

Як Трамп європейців через "Північний потік-2" насварив (11.07.2018)

Аудіо й відео до теми