Директор Prozorro: Бізнес став більше довіряти системі держзакупівель | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 31.07.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Директор Prozorro: Бізнес став більше довіряти системі держзакупівель

В інтерв'ю DW гендиректор електронної системи Prozorro Василь Задворний розповів про те, як конкуренція в галузі держзакупівель допомагає економити мільярд доларів бюджетних коштів щороку.

Директор Prozorro Василь Задворний

Директор Prozorro Василь Задворний

Західні ЗМІ називають електронну систему держзакупівель Prozorro, створену в Україні в 2016 році, однією з найпрозоріших в світі. Чи так це, DW з'ясувала у розмові з генеральним директором компанії Василем Задворним. Він розповів про те, як вдалося домогтися довіри бізнесу, який тепер активно бере участь в державних тендерах, і які країни хочуть перейняти досвід України в організації держзакупівель.

Deutsche Welle: Платформа Prozorro існує з 2016 року. Що за цей час змінилося в сфері держзакупівель в Україні?

Василь Задворний: Якщо порівнювати ситуацію з 2014 роком або з 2015-м, то змінилося практично все. Раніше навіть за великого бажання отримати інформацію про те, що купує держава, у кого і за якими цінами, було в принципі неможливо. Не кажучи вже про якусь економію або про виявлення порушень у держзакупівлях на ранніх стадіях. Про все це ставало відомо за фактом - у той момент, коли не просто був підписаний договір, заплачені гроші і зроблена робота, а коли було видно, що вона зроблена погано. Тільки тоді можна було починати копати. Зараз в цьому плані ситуація змінилася просто радикально. Ну і є цифри, на які ми можемо завжди дивитися: мільярд доларів щорічної економії для державного бюджету. Економія до появи Prozorro становила один-два відсотка від вартості торгів.

Як виходить ця економія?

У вас є виділені в бюджеті кошти, скажімо, на будівництво школи. Вам виділено, наприклад, мільйон доларів. За рахунок аукціону, на якому ви шукаєте підрядника на будівництво, ціна падає з мільйона до 800 тисяч. Ці гроші залишилися в бюджеті, вони потім можуть бути витрачені ще на щось. У нас є випадки, коли за ті ж гроші замість двох шкіл побудували три. Тобто вартість знижується просто за рахунок конкуренції. І кількість учасників, які беруть участь в тендерах, раніше становила 60-70 тисяч, а зараз - 200 тисяч.

Бізнес став активніше брати участь в аукціонах, тому що йому cтали зрозумілішими правила гри?

Насамперед тому, що зросла довіра до системи. А довіра зросла тому, що стало видно кожен крок кожного з учасників. Прозорість, власне, і орієнтована на те, щоб цю довіру побудувати. Ну і плюс важливу роль, безумовно, зіграла підтримка з боку недержавних організацій, міжнародної спільноти.

Чи хочуть інші країни перейняти досвід Prozorro? До вас вже хтось звертався?

Молдова вже працює з системою, побудованою на базі Prozorro. Деякі країни пострадянського простору взяли на озброєння різні елементи, і ми зараз ведемо переговори з низкою країн Східної Європи.

Як п'ять років тому вдалося зацікавити українську владу у використанні Prozorro? Це стало можливим, тому що платформа з'явилася в період змін, який настав після Майдану?

Я б навіть сказав, що цей період в Україні ще не завершився. Влада готова спілкуватися з громадянами. Зараз таких можливостей просто море. Я б сказав, що проблема в держсекторі навпаки полягає в тому, щоб знайти людей. Не можна сказати, що в Prozorro великий конкурс на місце, при тому, що це досить розкручений бренд. Всі традиційно побоюються працювати з державою. Це одна причина. Друга - величезна кількість фахівців, які потрібні в державному секторі. Тобто потрібні тисячі, якщо не десятки тисяч людей, які будуть готові щось робити в державі. Роботи справді дуже багато.

Ви самі все життя працювали в приватних компаніях. Чому вирішили піти в держсектор?

У мене є особиста історія. Під час найгарячіших подій в центрі Києва в кінці 2013 року один з моїх друзів виявився в перших лавах протестуючих. Спочатку просто допомагав, їжу носив. Потім там не стало людей, і він встав в перші ряди. І, напевно, в моєму випадку зіграло роль таке ж почуття обов'язку. По-друге, відкрилося вікно можливостей, і було видно, що можна прикладати зусилля і щось змінювати. Напевно, ці два важливих моменти і вплинули на моє рішення. А якщо говорити про роботу, то зараз в таких проектах, як Prozorro, зробити можна набагато більше, ніж в комерційному секторі. Можливостей набагато більше, драйву набагато більше і ти реально впливаєш на те, що відбувається в країні. Це, звичайно, захоплює.

Prozorro, однак, не є ідеальним. Деяким все ж вдається знаходити лазівки, щоб укладати держконтракти в обхід тендерів. Що ви на це скажете?

Порушення, звичайно, є. Наведу один з найяскравіших прикладів. Один з керівників "Укравтодору", оголошуючи закупівлю на ремонт дороги, нарізав її відрізками по 40 метрів і зміг провести закупівлі за прямими договорами, оскільки вартість кожної ділянки не перевищувала 1,5 мільйона гривень. За законодавством закупівлі товарів або послуг вартістю до 1,5 мільйона гривень можна проводити без відкритих торгів. Але тут варто зробити застереження, що ця історія спливла саме тому, що існує Prozorro, і ми бачимо такі порушення. Чи можна з цим боротися? Безумовно. Але для цього необхідна зміна законодавства. Це не так просто: минулий рік був передвиборним, в цей рік проходили вибори, і швидкість ухвалення законопроектів від цього, очевидно, страждає. Але ми, безумовно, будемо запроваджувати максимальну кількість заборон, для того щоб таких випадків не виникало. Хоча повністю вирішити проблему без допомоги контролюючих органів буде досить складно.