Директор ESA: Космонавтика долає земні конфлікти | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 26.01.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Директор ESA: Космонавтика долає земні конфлікти

Незважаючи на політичні розбіжності між Європою і Росією, співпраця у космічній галузі не припиняється. Директор ESA Йоганн-Дітріх Вернер розповів DW, чому Космос став невід'ємною частиною життя кожного.

На Міжнародній космічній станції разом працюють астронавти з різних країн

На Міжнародній космічній станції разом працюють астронавти з різних країн

Deutsche Welle: На конференції "Більше космосу - більше Європи" в Брюсселі багато говорили, що ЄС має найкращу систему навігації, найкращу систему створення мап, а також найнадійніші ракети-носії. Що це, намагання видати бажане за дійсне, а чи це справді так?

Йоганн-Дітріх Вернер: Саме Європа. Європа - тобто ЄС і ESA, а також інші актори, наприклад, EUMETSAT (Європейська організація супутникової метеорології - Ред.) - у космонавтиці є сильним гравцем у світі. Номер два чи номер три - про це я не хочу дискутувати. І справді, в окремих сферах - спостереженні за Землею чи навігації - Європа відіграє надзвичайно позитивну роль. Спільно фінансована Єврокомісією та ESA програма Copernicus уже стала стандартом, коли йдеться про спостереження за Землею. Її застосування є багатоманітним. Наприклад, під час голоду ми інформуємо, як ефективніше використовувати сільське господарство. Також під час катастроф, наприклад, землетрусів, супутники надають дані спостереження за Землею.

Генеральний директор Європейського космічного агентства Йоганн-Дітріх Вернер

Генеральний директор Європейського космічного агентства Йоганн-Дітріх Вернер

Друга програма, яку фінансує ЄС, але здійснює ESA, складається з системи супутникової навігації Galileo та з EGNOS (Європейська геостаціонарна служба навігаційного покриття - Ред.). Galileo, навіть не будучи у повній готовності, з точки зору точності краща за (американську - Ред.) GPS, тобто, є найкращою у своєму класі. EGNOS підвищує точність та надійність (систем навігації - Ред.), застосовується у авіації, наприклад, грає центральну роль під час приземлення за поганих погодних умов.

А як виглядає ситуація з ракетами-носіями?

У нас є політичне, стратегічне рішення, що ми хочемо мати автономний доступ до космосу, щоб можна було запускати європейські супутники у будь-який час. Водночас ми бачимо, що конкуренція у світі стає надзвичайно жорсткою. Є гравці, які дуже дешево будують ракети і ще дешевше продають їх, іноді навіть дешевше за собівартість. Тому ми намагаємося за допомогою ракет Ariane 6 і Vega C знизити вартість у порівнянні з нинішніми європейськими системами удвічі. Ми хочемо бути на світовому ринку й далі конкурентоспроможними завдяки надійності та ціні.

Чого не вистачає Європі, аби бути справді автономною в космічній галузі?

Нам потрібна автономія лише у стратегічно важливих сферах. У інших ми маємо бути конкурентоспроможними та готовими до співпраці. Співпрацюють не зі слабкими.

Конференція Більше космосу - більше Європи зібрала в Брюсселі понад 500 представників космічних компаній, політиків і чиновників

Конференція "Більше космосу - більше Європи" зібрала в Брюсселі понад 500 представників космічних компаній, політиків і чиновників

У США вже деякий час думають про пілотовані польоти на Марс, також у планах - Місяць. Чи не здається Вам, що у Європі думають не про завтра, а про сьогодні…

Чи вчора? Ми не лише думаємо про Марс, але і готуємо конкретні проекти. ExoMars - програма, за якою ми на Марс літаємо, перший (апарат - Ред.) уже там. Ціль - подивитися, чи є там життя. А ідеї відправити людину на Марс - я вважаю їх цікавими. Утім, коли сьогодні висувають план пілотованого польоту на Марс, то тут питання, чи це виправдано. Перед цим слід зосередитися на ближчих цілях. Тому я вважаю правильним, що тепер американський уряд порушив тему Місяця. Ми, у Європі, були тими, хто першими сказав два з половиною роки тому, що наша наступна спільна ціль - Місяць. Причому як роботизованих, так і пілотованих (місій - Ред.).

А що приносять людям на Землі подібні чисто наукові місії?

Крім цікавості, що ж там відбувається, дослідження завжди пов'язані з Землею. Коли ми запускаємо астронавтів у космос, то ми це робимо також і для того, аби краще зрозуміти Землю. Обстеження у астронавтів кров'яного тиску, сольового обміну, остеопорозу, старіння, імунної систем - це все відбувається у невагомості у посиленій мірі. До цього додається цікавість, цей найсильніший потяг людства. У нашому сучасному суспільстві цікавість часто гублять за поняттям "повернення інвестицій". Тобто, чи це вартує того, якщо так багато проблем на Землі? Я вірю, що космонавтика дозволяє шукати відповіді на ці проблеми. Наприклад, голод, катастрофи, конфлікти.

А як Ви сприймаєте НАСА - радше як конкурента чи партнера для співпраці?

І так, і так. Це для нас преміум-партнер, але є і конкуренція. Здорова конкуренція. НАСА для нас - дуже хороший партнер, так само, як "Роскосмос", як JAXA (Агентство аерокосмічних досліджень Японії - Ред.), як інші. Але, звісно, з тими спроможностями та можливостями, які НАСА має, для нас це - партнер номер один.

Ви згадали "Роскосмос". Через політику президента РФ Володимира Путіна відносини між ЄС і Росією зараз не є хорошими. Як виглядає при цьому співпраця з РФ у космічній галузі?

Космонавтика може наводити мости там, де на Землі є конфлікти. Це дуже важливо. Якщо ви подивитеся, ми справді літаємо над кордонами. Ми не бачимо кордонів і не беремо їх до уваги. І це призводить до того, що ми у співпраці з усім світом можемо частково забути про ці земні кордони. Не цілком. Але астронавти та космонавти з Америки, Японії, Канади, Європи та Росії летять в одній капсулі. Це хороший символ. Місію ExoMars запускають російською ракетою. Американці також беруть участь в ExoMars. Тож я вважаю, що краса космонавтики полягає в тому, що вона може фантастично долати земні проблеми.

Ви в цілому оптимістично дивитеся на космічне майбутнє Європи?

Я не думаю, що тут треба давати оцінку. Факт у тому, що кожен громадянин використовує космонавтику щодня - для навігації, для телекомунікацій, коли дивиться прогноз погоди. Є дуже багато застосувань. Космічний сектор сьогодні, на відміну від минулого, став щоденною інфраструктурою. Ви ж не можете запитати, чи мають дорожні роботи майбутнє. Тому мені не потрібно бути оптимістом.

Питання полягає у тому, чи вдаться також у майбутньому отримувати достатньо грошей для таких речей, як дослідження та наука. Це важче питання. Але я залишаюся оптимістом, адже я вірю, що цікавість як найсильніший потяг людини визнається і у політичній сфері.

Дивитись відео 00:57
Now live
00:57 хв

Піца у космосі: так її готують у невагомості (05.12.2017)

Аудіо й відео до теми

Реклама