Дешеві текстильні вироби, дешеві людські життя... | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 28.11.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Дешеві текстильні вироби, дешеві людські життя...

Футболка - за євро, штани - за два. Текстильні вироби з азійських фабрик, які потрапляють у магазини в Європі, шиють у злиденних умовах, де про життя працівників турботи обмаль.

У дев’ятиповерховій будівлі швейної фабрики Tazreen Fashion у передмісті столиці Бангладеш Дакки цього тижня спалахнула пожежа у якій загинуло 110 працівників. Деякі з них у відчаї намагалися вистрибнути з вікна, тікаючи від катастрофи. Інші не змогли вибратися з будівлі через нестачу аварійних виходів. У вересні в Пакистані сталася схожа трагедія – за аналогічних обставин теж згоріла швейна фабрика. Тоді жертвами стали 289 осіб.

Лейбл “Made in Bangladesh“ красується на безлічі футболок, сорочок та іншому одязі марок Tesco, Wal-Mart, JC Penney, IKEA, C&A, H&M, Marks & Spencer, Kohl's і Carrefour. Як повідомляє агентство dpa, близько п’яти тисяч тамтешніх швейних фабрик виробляють товар, який згодом потрапляє на прилавки магазинів Європи та США та нерідко завершує «мандри» в українських «секонд-хендах». Західні компанії розміщують своє виробництво на території Бангладеш через дешевизну робочої сили. Бангладеш нещодавно посів друге місце серед найважливіших експортерів текстильної продукції світу.

Працівники погорілої фабрики вийшли на протест

Працівники погорілої фабрики вийшли на протест

Самим жителям Бангладеш, схоже, набридло працювати на Захід у далеких від західних умовах. Після фатальної пожежі на фабриці Tazreen Fashion в країні спалахнули протести. У промисловій зоні, де розташована фабрика, понад тисяча співробітників вийшли на вулиці з гаслами «Покарати відповідальних за трагедію».

Хто відповідальний?

Правозахисні організації переконані, що європейські компанії зобов’язані зважати на те, у яких умовах виробляється їхній товар. Серед працевлаштованих на текстильних фабриках є й чимало неповнолітніх.

Сабіне Ференшільд з правозахисної організації Südwind вважає, що частина відповідальності за подібні трагедії й за умови праці лежить й на західних компаніях-замовниках. «Більшість товарів, що продаються у ФРН тут не виготовлені. Натомість виробництво перевели в країни, де захист справ споживачів існує лише на папері», - сказала вона у коментарі DW.

Дев’ятиповерхова будівля фабрики після пожежі

Дев’ятиповерхова будівля фабрики після пожежі

Справа сумління

Водночас німецькі компанії за законом не зобов’язані постійно контролювати іноземних партнерів, чий товар вони купують. Їх ніхто не змушує відкрито розповідати, у яких умовах створений продукт, призначений на продаж.

Проте, Єврокомісія, як каже Ференшільд, торік все ж проявила готовність змінити цю ситуацію. «ЄС хоче зобов’язати компанії бути прозорішими. Концерни мали б інформувати громадськість, за яких умов створюється їхній продукт», - пояснює експерт. У такому випадку, за її словами, купувати чи не купувати одяг було б вже справою сумління споживача.

DW.COM

Реклама