Детективна історія київської ″Балерини Лєночки″ | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 26.05.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Детективна історія київської "Балерини Лєночки"

Закиди американському скульптору Джеффу Кунсу у плагіаті роботи української художниці виявилися безпідставними. Натомість скандал привернув увагу до історії появи і зникнення оригінальної статуетки.

Сидяча балерина біля Рокфеллер-центру у Нью-Йорку

"Сидяча балерина" біля Рокфеллер-центру у Нью-Йорку

Вже кілька днів в українському інтернеті не вщухає буря: користувачі запідозрили відомого американського митця Джеффа Кунса у плагіаті. Кілька тижнів тому його надувну скульптуру "Сидяча балерина" виставили біля входу до Рокфеллер-центру у Нью-Йорку. Після цього на Кунса посипалися звинувачення у незаконному відтворенні порцелянової статуетки "Балерина Лєночка", роботи відомої української фарфористки Оксани Жникруп.

Сам митець розповідав, що на створення його надихнула скульптура балерини, яку було знайдено колись на російській фабриці. У минулому Кунса вже тричі "ловили" на плагіаті і звинувачували у копіюванні чужих робіт. А винним визнавали двічі - востаннє у березні цього року, коли французький суд присудив йому штраф за скульптуру "Оголені", у якій розгледіли відтворення світлини французького фотографа Жана-Франсуа Боре. Однак агентка Кунса запевнила інформагенцію AFP, що у цьому випадку митець своєчасно одержав дозвіл на використання роботи Жникруп і навіть сплатив роялті.

Що би сказала українська мисткиня?

Що би сказала українська мисткиня?

Це в інтерв'ю "Фактам" телеканалу ICTV підтвердив і онук покійної мисткині Максим Лозовий. "Це законне копіювання чужої роботи. Інша річ, що результат, який Кунс представив біля Рокфеллер-центру, сумнівний з точки зору мистецтва. Але я впевнений, що моя бабуся як людина з хорошим почуттям гумору оцінила б і посміялася б від душі над цим монстром", - сказав він.

Таємнича історія зникнення

Оксана Жникруп - авторка багатьох схожих статуеток, які у радянські часи можна було придбати у численних художніх салонах. Такі статуетки й досі прикрашають серванти та тумбочки багатьох українських осель. Мистецтвознавці відзначають, що стиль Жникруп вирізнявся особливою легкістю та пластичністю. Тривалий час (з 1955 до 1987 року) мисткиня працювала на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі, з конвеєра якого в 1974 році зійшла і "Балерина Лєночка". Завод навіть експортував товари до Чехословаччини, Франції та інших країн.

Однак, де тепер оригінал статуетки та яким був її тираж - сказати ніхто не береться. Завод закрився в 2006 році, а його колекція зникла за вельми детективних обставин. "Колекція заводу зникла. Музей заводу мав передати її нам. За законами України такі музеї не мають права бути приватизованими, ми з цим боролися, ми за це судилися, але нам не вдалося. Усю колекцію вкрали", - повідомила в коментарі Deutsche Welle провідна наукова співробітниця Національного музею українського народного декоративного мистецтва Тетяна Нечипоренко.

За її словами, є дані, що 2010-го року саму статуетку продали. Однак відстежити це сьогодні практично неможливо, адже зникла і уся дотична документація. У самому музеї декоративного мистецтва зараз зберігається 15 робіт, зроблених Оксаною Жникруп та її чоловіком Владиславом Щербиною, який також був відомим в Україні скульптором. Робіт самої Жникруп залишилося не так багато, і знайти їх можна переважно в приватних колекціях. "Такі речі становлять мистецьку цінність, адже заводів уже таких немає", - констатує Нечипоренко.

Працівники музею сподіваються, що завдяки Джеффу Кунсу про прототип скульптури та її авторку дізнаються більше людей у світі, і, можливо зацікавляться візитом до Києва, де і починалася історія "Балерини Лєночки".

DW.COM

Реклама