Держсекретар німецького МЗС дала сигнал Києву | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 10.08.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Держсекретар німецького МЗС дала сигнал Києву

В Україні, як і в Росії, демократія, вочевидь, здає позиції. Для німецької зовнішньої політики це - виклик. Державний секретар у МЗС Німеччини Корнелія Піпер поділилася з DW своїм баченням виходу із ситуації.

Deutsche Welle: Під гаслом «Німеччина та Росія – разом будувати майбутнє» Німеччина до наступного літа представлятиме себе численними проектами. Як взагалі можливий політичний і суспільний діалог, якщо один з партнерів згортає демократію, обмежує політичні і громадянські свободи, як це відбувається у Росії за президента Путіна?

Корнелія Піпер: Ми бачимо на прикладі того, що відбувається з цим гуртом молодих дівчат (йдеться про учасниць гурту Pussy Riot, які постали перед судом за акцію у Храмі Христа Спасителя у Москві – прим. Ред.), які не вчинили жодного злочину, а справедливо вказали на те, що очевидно всім: у Росії немає свободи слова, свободи думки, свободи культури і мистецтва. У мене виникає зубний біль, коли я дивлюся на розвиток подій у Росії. Це неприпустимо.

Але я гадаю, що уникати діалогу – контрпродуктивно. Я глибоко переконана, що німецька зовнішня політика у минулому мала успіх саме тому, що ми продовжували інтенсивну розмову з такими урядами, з такими диктаторами. Ми робили це, аби дати зрозуміти, що ми виступаємо за свободу, за демократичне суспільство.

DW: Погляньмо на Україну: колишня глава уряду Юлія Тимошенко перебуває у в’язниці. В Україні постає «вертикаль влади» за російським взірцем?

Це неприпустимо, що члени уряду – йдеться не лише про Юлію Тимошенко – безпідставно опиняються у в’язниці, що за ґрати кидають опозиціонерів за те, що вони висловлювали свою думку. Думку, що відрізняється від думки українського президента. Тому гадаю, що ми, країни Європейського Союзу, маємо бути принциповими: ми не ратифікуємо Угоду про асоціацію з Україною, якщо не дотримуватимуться права людини і громадянина.

Ми хочемо, звісно, аби українці відчували: Німеччина, Європа хочуть, аби Україна у майбутньому стала членом Європейського Союзу. Але для цього уряд має робити домашні завдання. А порушення прав людини – це несумісно з Європейським Союзом. Абсолютно несумісно.

DW:Німеччина і Європа останнім часом втрачають вагу у глобальному вимірі, виникають нові центри тяжіння. Чи може Німеччина відповісти на нові виклики завдяки активній міжнародній співпраці у гуманітарній сфері?

Міністерство закордонних справ Німеччини витрачає четверту частину свого бюджету на міжнародну співпрацю у сфері культури і освіти – на стипендії, спільні культурні проекти, виставки, наукові конгреси, на яких наші науковці обмінюються знаннями з колегами з інших країн, на конгреси, пов’язані з протидією кліматичним змінам. Гадаю, це правильний підхід – розмовляти одне з одним, підтримувати діалог, шукати нових партнерів у світі і посилювати позиції Європи. Це потрібно і для того, аби зміцнити мир у різних регіонах планети.

Гадаю, нам варто усвідомити, що й ми не можемо жити у мирі, доки у цьому світі є конфлікти – байдуже, чи йдеться про конфлікти, що їх спричиняють зміни клімату, або конфлікти, пов’язані з дефіцитом продуктів харчування або знищенням сільського господарства, як це відбувається через посухи в Африці. Це означає: потрібні партнерські відносини з іншими регіонами світу. Тому дуже важливо, що крім культури і освіти, ми також робимо ставку на співпрацю у науковій сфері, аби знайти відповіді на виклики, пов’язані із захистом клімату та використанням енергетичних ресурсів, а також із гарантуванням продовольчої безпеки.

DW.COM

Реклама