Державне безгрошів’я: хто позичить українському урядові? | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 28.08.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Державне безгрошів’я: хто позичить українському урядові?

Українська скарбниця через "роздуті соціальні програми" та борги майже порожня, а всі спроби позичити гроші на внутрішньому ринку марні. Чи допоможе країні МВФ?

Українська державна скарбниця майже порожня

Українська державна скарбниця майже порожня

Українському уряду доведеться терміново шукати гроші для оплати соціальних обіцянок та зовнішніх боргів. Адже всі спроби позичити гроші на внутрішньому ринку закінчуються провалом. На останніх торгах минулого тижня інвестори не подали жодної заявки на купівлю облігацій внутрішнього запозичення з терміном погашення п'ять та сім років, повідомляє сайт Міністерства фінансів України.

Хоча уряд пропонує досить привабливі умови – більше 14% річних, ці цінні папери ніхто не хоче купувати через ризики невиплати, вважають експерти. "Для того, аби був інтерес до облігацій уряду, доведеться підвищити їхню дохідність. Без цього їх ніхто не купуватиме", - наголошує директор Бюро економічних і соціальних технологій Валерій Гладкий.

Нацбанк звітує про скорочення золотовалютних запасів

Нацбанк звітує про скорочення золотовалютних запасів

Безальтернативність

Аналітики вказують, що ситуація з фінансами в Україні вкрай незадовільна. За повідомленням Нацбанку, у липні золотовалютні резерви країни знову скоротилися на 2,3% і складають тепер трохи більше 22 мільярдів доларів. При цьому виплати не зменшуються, і якщо так далі триватиме, то українському уряду доведеться знову позичати на зовнішніх ринках під надзвичайно високі ставки.

"Зовнішні кредитори готові виділяти Україні фінанси, але чи може сама Україна позичати під 10% річних? Це дуже дорого", - вважає Валерій Гладкий. Інші варіанти залучити "живі гроші" у бюджет, наприклад, створення привабливих умови для інвестицій чи приватизація держактивів, виглядають взагалі нереальними, переконаний аналітик Інституту публічної політки Ільдар Газізулін.

Наполеглива відмова від змін

"Залишається єдиний варіант – відновити співпрацю з Міжнародним валютним фондом. Але український уряд вичікуватиме до останнього, адже вимоги МВФ не змінилися – перегляд тарифів на послуги ЖКГ та бездефіцитний бюджет", - зауважив Газізулін в інтерв’ю Deutsche Welle. Експерти певні, що до президентських виборів за півтора року українська влада не наважиться підвищити тарифи на житлово-комунальні послуги.

Директор Бюро економічних і соціальних технологій Валерій Гладкий також вважає, що перспективи відновлення співпраці України з МВФ залежать від того, чи зможе український уряд запропонувати реалістичний план скорочення бюджетного дефіциту. "Допоки такого плану немає. Уряд щораз представляє нереальні розрахунки, які не ґрунтуються на макроекономічних показниках, і обіцяє кожен рік соціальні виплати, не маючи при цьому ресурсів", - каже Гладкий. Як відомо, нині Україна веде з МВФ чергові переговори про нову угоду "стенд-бай" (Stand-by Arrangement). Київ розраховує отримати від Фонду багатомільйонний кредит, який дозволить забезпечити виплати за попереднім кредитом.

МВФ уважно спостерігає за ситуацією в Україні

МВФ уважно спостерігає за ситуацією в Україні

Позичальник неліквідний?

Хоча у цьому році українська сторона, за даними НБУ, виплатила МВФ чотири мільярди доларів боргу, в фонді нині не готові продовжувати співпрацю з Україною, вважають оглядачі. Адже наприкінці липня виконавча рада МВФ включила Україну в програму моніторингу, оскільки сума боргу країни надзвичайно велика. У Вашингтоні, де розташована штаб-квартира фонду, заявляють, що посилення контролю передбачене їхніми правилами. Однак експерти не виключають, що в МВФ вже сумніваються, чи зможе Україна взагалі повернути гроші, які взяла в кредит. Станом на 1 серпня 2013 року борг України перед МФВ склав 8 мільярдів доларів. Тож оглядачі радять українському уряду таки шукати нові альтернативні шляхи залучення коштів.