Депутатам Бундестагу можна ходити без краватки, але не завжди | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 31.03.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Депутатам Бундестагу можна ходити без краватки, але не завжди

Приписи щодо форми одягу існують не лише для обслуговуючого персоналу німецького парламенту. Загалом депутати Бундестагу можуть ходити в чому завгодно, але в окремих випадках їх зобов’язали мати краватку.

default

У німецькому парламенті діють доволі суворі правила щодо форми одягу для службовців. Так, працівники в залі пленарних засідань усі як один носять чорні фраки. Їх не переплутаєш ні з тілоохоронцями міністрів, ні з депутатами «чорної», тобто консервативної фракції. Свою службову уніформу мають і парламентські прибиральниці, продавщиці в буфетах та ресторанах й офіціантки, портьє на прохідних тощо.

Депутатам воля

Для самих народних обранців, однак, жодних приписів щодо форми одягу не існує. Депутати в принципі можуть ходити, в чому заманеться. Такими привілеями особливо любили користуватися представники партії Зелених – на початку їхньої парламентської кар'єри. Тим самим вони кидали виклик політичному істеблішменту, як, приміром, їхній одіозний лідер Йошка Фішер, який у 80-х роках приймав свою першу міністерську присягу в ландтазі федеральної землі Гессен в поношеному піджаку, джинсах і білих кросівках. Щоправда, ставши віце-канцлером і міністром закордонних справ в уряді Ґергарда Шредера, він повністю перейшов на темну класику з краватками.

Нині ж «усе змішалося» в будинку німецьких законодавців. Без краватки на трибуні може опинитися і посткомуніст, і молодий консерватор. На відміну від Джорджіо Армані, який стверджував, що елегантним чоловік може бути лише в краватці, деякі парламентарі вважають цей елемент чоловічого гардеробу зайвим. Зрештою від них цього й не вимагається. За винятком тих випадків, коли вони виступають в ролі членів президії і сидять по обидва боки від голови парламенту.

Краваткова дискусія

Нещодавно краватки, точніше їхня відсутність, стали причиною гострих дебатів. До президії не допустили представників від Лівої партії Андрея Гунко і «зеленого» Свена-Кристіана Кіндлера. Вони були у відкритих сорочках і відмовлялися зав'язати краватку. Обидва депутати були вкрай обурені й посилалися на відсутність подібних норм в парламентському регламенті. «Я сумніваюся, що деякі краватки з легковажними квітковими візерунками, як у деяких депутатів правлячих партій, свідчать про велику повагу до високого зібрання», - сказав в інтерв'ю Deutsche Welle Кіндлер.

Наступного дня ще один член президії на знак солідарності прийшов без краватки, за що його також одразу попросили звільнити своє крісло в президії. На початку 2011 року постановили, що всі члени президії чоловічої статі, які сидять поряд зі спікером, зобов’язані бути при краватці – на знак поваги до високого зібрання. У відповідь з президії вийшов «зелений» Уве Кекериц на знак незгоди з такою постановою.

Дресс-код для гостей

Жорсткі правила, до речі, встановлені і щодо відвідувачів Бундестагу. Минулого року, приміром, в гості до свого депутата приїхали школярі з Гессена, і одного з них на прохідній зупинили. На учневі була майка з написом «Make love not war» («Займайся коханням, а не воюй»). Охоронці попросили хлопця вбрати майку навиворіт, аби напису не було видно.

Голова Бундестагу Норберт Ламмерт схвалює такі дії службовців парламентської адміністрації. Він вважає, що жодним політичним гаслам не місце в приміщенні парламенту – чи то написи на транспарантах, чи на листівках, чи, як у цьому випадку, на одязі. При цьому, додав голова Бундестагу, не важливо, чи йдеться про кредо «Make love not war», чи про червону зірку, яка теж стала вже не стільки політичним символом, скільки модним аксесуаром.

Автори: Нікіта Жолквер / Христина Ніколайчук
Редактор: Роман Гончаренко