Гурт Marakesh: довгий шлях українця на європейську сцену | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 02.05.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Гурт Marakesh: довгий шлях українця на європейську сцену

Чотири роки тому співак та музикант Марк Гриценко переїхав з Києва до Берліна, щоб спробувати свої сили на німецькій сцені. Замість продюсерів і агентів у нього є терпіння і наполегливість.

Концерт Marakesh у Кельні

Концерт Marakesh у Кельні

Українські фанати гурту Marakesh були би, напевно, здивовані, якби потрапили на цей концерт свого улюбленця. Невелика зала у студентському кафе Кельнського університету, на сцені один лише Марк Гриценко. Спокійна та навіть домашня атмосфера, публіка переважно молодіжно-студентська. Мало електроніки, вона слугує не більше, ніж тлом. В центрі стоять вокал та гітара.

Тур берлінського гурту Marakesh Німеччиною розпочався у лютому і триватиме, щонайменше, до жовтня. Фронтмен бенду уже дав концерти в Мюнхені, Штуттгарті, Ахені та інших містах. У відповідь на запитання DW, чому він організував тур без інших учасників гурту, Марк пояснив, що це дає кращу можливість "намацати" аудиторію, побачити, де його музику краще сприймають, а де - гірше. "Я одразу бачу, коли аудиторія мене сприймає, а коли люди хочуть іншу музику. Після цього я хочу зробити вже тур з групою - у тих місцях, де я знаю, що це затребувано", - розповідає Марк.

Під час туру Німеччиною Marakesh дає концерти у найрізноманітніших місцях, зокрема, у студентському кафе

Під час туру Німеччиною Marakesh дає концерти у найрізноманітніших місцях, зокрема, у студентському кафе

Несподіванка для публіки

Певне підґрунтя для популярності в Німеччині Marakesh заклав ще у 2008 році, адже тоді вийшла комп'ютерна гра Grand Theft Auto IV (GTA IV). Серед її саундтреків була і пісня цього гурту "Ждать". Марк розповідає історію, що коли він відкривав візу артиста в Берліні, єдине, що його спитали у Відомстві у справах іноземців, було "Як ти потрапив у GTA IV?". Виявилося, що співробітник установи грав у цю гру і впізнав Марка як автора її саунд-треку.

Тим не менше, Marakesh у Німеччині не дуже відомий. І справді, серед слухачів концерту в Кельні раніше щось чули про гурт хіба що представники української громади в землі Північний Рейн - Вестфалія. Юрій з Вупперталя почув про Marakesh десь у 2010 році. "Це був час, коли меланхолійний рок слухало багато молоді. Placebo був дуже відомим, тільки вийшов альбом Battle for the Sun. Marakesh, як мені здається, продовжує традицію саме цієї групи. Марк якось навіть став більш схожим на Браяна Молко, співака Placebo", - ділиться враженнями Юрій.

Студентка Марі дізналася про концерт з плаката та спонтанно вирішила прийти: "Раніше ніколи не чула про Марка. Виступ я вважаю суперовим, особливо мене вразила якісь виступу. Я думаю, його музика відповідає смаку багатьох людей. Марк - класний митець, якого я із задоволенням ще побачу в Кельні".

"Мене запросили прийти на концерт. Я не знав до цього про музику Marakesh, але шоу мені справді сподобалося. Я радий, що прийшов сьогодні, і якщо він знову приїде сюди, я однозначно відвідаю концерт знову та скажу моїм друзям", - обіцяє Пітер, який приїхав з Австралії та живе зараз у Кельні.

Марка вже запросили дати цього року ще один концерт у Кельні, уже з гуртом. Судячи з усього, музикант відчув, що публіка сприйняла його творчість, адже він пообіцяв приїхати знову.

Спроба вийти на європейську сцену

З України до Берліна гурт Marakesh переїхав у 2012 році. Як не дивно, але детальну інформацію про це знайти не так і просто. "Переїхали лише я та моя дівчина. Група залишилася в Україні, в Берліні - новий лайн-ап", - каже Марк. Тепер на басах грає німець Гадль Гассель, на ударних - британець Річ Міллін.

У німецькій столиці Marakesh випустив уже кілька синглів, зокрема, Cold Call. Незабаром має вийти новий міні-альбом Siamese Youth, усі треки з якого уже виконуються під час нинішнього туру. Хоча раніше Marakesh переважно співав російською, зараз майже всі пісні - англійською.

"Я завжди хотів бути інтернаціональним артистом, я відчував, що можу бути частиною європейської ком'юніті, європейської сцени. Я думав, що якщо не спробую, поки молодий і у мене є сили на це та амбіції, то потім, напевно, буду шкодувати. У Києві я жив з восьми років, багато чого зробив, і мені стало цікаво рухатись далі. А чому Берлін? Бо в музичному плані - це центр Європи. Вся індустрія, рекорд-лейбли - там", - розповідає Марк. Він переконаний, якщо є бажання бути частиною європейської сцени, то слід жити у центрі подій, знайомитися з людьми, налагоджувати контакти, вливатися у спільноту. "Лише так можна знайти свою аудиторію", - переконаний фронтмен Marakesh.

"Я завжди у пошуку"

Marakesh шукає не лише своїх слухачів, але і себе самого. Куди й подівся кумир емо-тінейджерів. Менше епатажу, натомість на першому місці перебуває емоційний та часто ліричний спів. Marakesh став більш зрілим та глибоким.

Марк зізнається, що якоюсь мірою втік від свого попереднього іміджу і тепер пробує знайти свою нішу в Німеччині. "Одного дня я граю для дорослих людей, з середнього класу, іншого - для студентів у якомусь сквоті, потім - у барі, а от сьогодні - в студентській їдальні. Зараз я більш сформований артист, ніж десять років тому. Але все одно я тут новачок, багато вчуся і експериментую. Я завжди у пошуку", - додає співак.

"Головне - донести емоції"

За словами Марка, основне, що він хоче донести до своїх слухачів - це емоції. "Мій меседж - мир і любов. У мене мало соціальних пісень. Я намагаюся слухачів забрати в інший вимір. Моя музика достатньо емоційна, я хочу викликати у слухача емоції, як позитивні, так і негативні, адже світ - не чорно-білий", - говорить він.

І справді, йому це вдається - співає він про кохання, про "свою улюблену пісню" або про крижаний мороз. Навіть пісня Everything Will Be Destroyed, яку Марк заспівав до 30-ї річниці Чорнобильської катастрофи, змушує замислитися тим, що створює відповідну атмосферу.

Я знаю, що настав час

Тікати звідси та в нікуди

Проте якщо я покидаю свій дім, це не означає

Що це назавжди

Все буде знищено

Сьогодні

А потім прийде новий день

Живий

DW.COM

Реклама