«Громадянська журналістика доповнює професійну» | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 18.06.2008
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Культура й стиль життя

«Громадянська журналістика доповнює професійну»

Завдяки сучасним телекомунікаціям публічно висловлювати свою думку можуть тепер не лише журналісти, але й усі небайдужі до тих чи інших суспільних проблем. Інтернет дав поштовх розвиткові громадянської журналістики.

default

Раніше можливість потрапити на шпальти газет для звичайного дописувача була дуже обмеженою. Нині ж завдяки інтернету практично кожен може висловити свою громадянську позицію. Для цього існують спеціальні інтернет-потрати, де дописують звичайні люди – різного віку, рівня освіти, професій. Об’єднує їх лише активна громадська позиція та бажання донести її до широкого загалу. Як розповідає головний редактор порталу громадянської інтернет-журналістики High Way Сергій Даниленко:

«Наше інтернет-видання вирізняється тим, що в нас у штаті немає професійних журналістів. У нас є близько 12 тисяч зареєстрованих людей з усіх куточків України, а також з Росії та інших країн світу, які можуть вільно зайти на сайт, зареєструватися і абсолютно вільно публікувати будь-які статті, фотографії, новини – усе, що вони вважають за потрібне».

Громадянська журналістика має свої переваги й недоліки, розповідає Даниленко. Серед переваг – те, що вона дуже щира, безпосередня:

«Люди пишуть не тому, що їм поставили якесь редакційне завдання, не тому, що їм пояснили формат, в якому працює редакція, а просто тому, що їм важлива та чи інша тема і вони хочуть поділитися інформацією з іншими».

Громадянські журналісти, каже головний редактор порталу, як правило, добре розбираються в проблемі, про яку пишуть, іноді виступають навіть експертами в тій чи іншій темі.

«Недоліки громадянської журналістики в тому, що це люди, які не навчені професійно працювати з інформацією, вони не навчені перевіряти джерела, глибоко аналізувати інформацію. Тому часом тексти трапляються досить сумбурні, їх може бути складно читати, сприймати».

Ще один приклад явища медіа-активізму – проект «Петиції он-лайн». Будь-яка особа чи організація може розмістити на цьому сайті свою петицію. Після цього вона стає доступною для перегляду та підписання іншими людьми. Коли під таким он-лайн-зверненням набереться тисяча підписів, воно роздруковується і звичайною поштою надсилається у відповідні установи, зобов’язуючи їх протягом тридцяти днів дати офіційну відповідь.

«Це один з інструментів у певній громадській кампанії, громадського лобіювання чи захисту громадських інтересів», -

каже засновник проекту Олександр Демченко. Лише справді актуальна і суспільно значима петиція отримає резонанс і набере достатню кількість підписів, переконаний Демченко. Найефективнішими прикладами он-лайн-петицій він вважає звернення з вимогою дублювання іноземних кінофільмів українською мовою, а також кампанію за припинення вакцинації проти кору й краснухи після того, як стало відомо про ускладнення у вакцинованих.

Утім, попри активний розвиток громадянської журналістики, вона не замінить професії журналіста, вважає головний редактор порталу High Way Сергій Даниленко. Професійна та громадянська журналістики радше доповнюватимуть одна одну:

«Громадянські журналісти підніматимуть якісь теми, професійні журналісти їх підхоплюватимуть, громадянські журналісти уточнюватимуть, коментуватимуть – і все це буде як безкінечний сюжет. Тобто новина буде не просто з'являтися на сторінці і через день кудись зникати, а перетворюватиметься ніби на запрошення до подальшого діалогу».

Реклама