Готардський тунель: як швейцарцям це вдалося | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 02.06.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Готардський тунель: як швейцарцям це вдалося

Під час будівництва Готардського тунелю в швейцарських Альпах вдалося дотриматися всіх термінів та уникнути суттєвого зростання витрат. Як вдалося те, що не вдається у випадку більшості великих проектів у світі?

Готардський базовий тунель вражає:він став найдовшим та одним із найглибших залізничних тунелів у світі- тунель простягнувся під Альпами на 57 кілометрів, місцями він проходить на рекордній глибині 2300 метрів. Загалом для його будівництва в Готардському гірському масиві був пробурений 151 кілометр різноманітних тунельних ходів та переходів, увесь процес тривав 17 років. Але найбільше вражає те, що під час будівництва були дотримані заплановані часові рамки й вдалося уникнути суттєвого збільшення витрат, як це частенько трапляється з масштабними будівельними проектами по всьому світу.

"Сенсаційний успіх"

"Це справді сенсаційний успіх, - каже в розмові з DWБент Флювб'єрг, який очолює кафедру менеджменту великих інфраструктурних проектів в Оксфордському університеті. - Часові затримки в будівництві подібних проектів складали близько 23 відсотків. Тут же будівництво завершили навіть дещо раніше, ніж очікувалося". Адже взагалі-то відкриття тунелю було заплановано на 2017 рік.

Не було кардинальних змін також і в кошторисі. Витрати, які зрештою становили близько 12 мільярдів швейцарських франків (близько 10,9 мільярда євро), перевищили попередньо заплановані приблизно на 20 відсотків, розповідає Флювб'єрг. У порівнянні з іншими схожими проектами, за його словами, це порівняно небагато - попри те, що Готардський тунель є довшим і будівництво зайняло більше часу. В інших випадках витрати зрештою зростали в середньому на 34 відсотки, каже експерт.

німецька канцлерка Анґела Меркель та президент Франції Франсуа Олланд

Через Готардський базовий тунель вже проїхалися німецька канцлерка Анґела Меркель та президент Франції Франсуа Олланд

Серед понад шести тисяч великих інфраструктурних проектів у більш ніж ста країнах на шести континентах, які зібрали в своїй базі даних Флювб'єрг та його команда, - у 90 відсотках випадків запланованого кошторису та часових рамок дотриматися не вдалося.

Тобто провали у випадку подібних проектів - радше норма, ніж виняток. Здебільшого вже під час планування закладаються надто оптимістичні цифри, аби проект добре виглядав на папері, каже науковець. "Закладаються менші витрати, щоб проект справляв враження доступного. Часові рамки розраховуються щільніше, аби виглядало швидше. А вигода від реалізації проекту переоцінюється, щоб він виглядав прибуктовішим. Таким чином збільшуються шанси на те, що його затвердять", - каже Флювб'єрг і називає це "виживанням найменш досконалих" проектів.

Як висадка людини на Місяці

Але навіть добре сплановані проекти можуть ставати дорожчими, ніж планувалося. Так було і у випадку зі швейцарським тунелем. "2007 року, коли швейцарці вже набагато більше знали про технічні труднощі реалізації проекту, вони вчинили розумно й призупинили його. Після цього вони зробили ще одну оцінку ризиків та зрештою збільшили рамки загальних витрат. І цього нового кошторису впродовж наступних дев'яти років уже було дотримано", - розповідає Йобст Фідлер з берлінської приватної Школи управління Hertie.

Такий підхід він називає "розумним менеджментом очікувань" по відношенню до громадськості, яка, звичайно ж, не хоче чути про те, що сплачені податки витрачаються марно. Готардський базовий тунель - це частина більшого проекту, який включає в себе також інші тунелі. Його загальна вартість оцінюється у 24 мільярди швейцарських франків. Це відповідає 3,6 відсотка ВВП країни та є більшою статтею видатків для невеликої альпійської країни, ніж космічна програма "Аполлон" була для США у 1961 - 1975 роках, коли американці першими здійснили свою історичну посадку на Місяць.

Школа управління Hertieразом із Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) дослідила якість планування та управління інфраструктурними проектами в 36 країнах. За всіма категоріями Швейцарія посідає передові позиції. "У нашому звіті Швейцарія випереджає Німеччину то на 11, а то навіть і на 15 позицій", - каже Фідлер у розмові з DW.

Удар по іміджу

Німеччину, де зрив планів одразу кількох великих інфраструктурних проектів за останні роки не один раз сколихнув широку громадськість, експерти критикують передусім за відсутність всеосяжного процесу планування, контролю з боку незалежних наглядових органів, а також проблеми координації виконання проектів між учасниками процесу в центрі та регіонах.

Новий аеропорт Берліна - Бранденбурга - найбільш відомий у світі німецький горе-проект

Новий аеропорт Берліна - Бранденбурга - найбільш відомий у світі німецький "горе-проект"

Особливо чітко це проявилося під час будівництва сумнозвісного нового аеропорту Берлін-Бранденбург. Витрати на його будівництво зросли вже вдвічі, термін здачі був подовжений тричі, а проект не готовий і досі. У Швейцарії подібного, певно, ніколи б не сталося, каже Фідлер.

"З історії з берлінським аеропортом насміхаються вже в усьому світі", - каже Флівб'єрг з Оксфордського університету. До таких проектів належать й інші в Німеччині - філармонія на Ельбі в Гамбурзі, центральний вокзал Штутгарта чи система стягування плати за користування автобанами для вантажівок TollCollect. У всіх цих випадках усі можливі терміни та плани кошторисів були зірвані. "Коли перелік подібних випадків довшає, це шкодить іміджеві всієї країни", - каже Флювб'єрг.

Натомість успіх Готардського тунелю, за його словами, позитивно вплинув на імідж Швейцарії. "Увесь світ спостерігає за реалізацією такого великого проекту. Якщо він успішно завершується, це плюс для всієї країни".

DW.COM

Реклама