«Горх Фок» – 50 років легендарному вітрильнику | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 18.08.2008
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Культура й стиль життя

«Горх Фок» – 50 років легендарному вітрильнику

Мрія німецьких моряків називається «Горх Фок». 23 серпня легендарному учбовому вітрильнику виповнюється півстоліття. Насправді вітрильників з такою назвою у ФРН два. Один із них має українське минуле.

default

Горх Фок був німецьким письменником кінця ХІХ – початку ХХ століття, що оспівував море і життя моряків. 1933 року його іменем було названо барк, збудований у Гамбурзі на верфі Blohm & Voss. Після Другої світової війни «Горх Фок» дістався СРСР, був перейменований у «Товариш» і використовувався як навчальний вітрильник на Чорному морі. Після розпаду СРСР «Товариш» відійшов Україні, яка передала його Німеччині. Сьогодні «Товариш» знову називається «Горх Фок» і стоїть у порту східнонімецького міста Штральзунда на Балтійському морі.

Але наша сьогоднішня розповідь не про нього, а про «Горх Фок-2», збудований на тій же верфі, що й перший, але вже у Федеративній Республіці Німеччина. Корабель було спущено на воду в Гамбурзі рівно півстоліття тому – 23 серпня 1958 року.

«Нас усіх відібрали за певними критеріями, а саме – за нашими фізичними даними, а також за оцінками на курсах, і відправили на «Горх Фок», -

розповідає один з членів першого екіпажу вітрильника. Сьогодні це сивочолі дідусі, яким за 70.

«По «Горх Фоку» не видно, що йому 50, натомість це видно по нас».

За півстоліття «Горх Фок» пройшов майже 700 тисяч морських миль. Це дорівнює понад 30 навколосвітнім плаванням. Він досі вважається одним з найшвидших та найбезпечніших вітрильників у світі.

Старі моряки з великим інтересом стежать за тим, що відбувається на борту сьогодні. Як і раніше «Горх Фок» - це учбовий вітрильник Військово-морських сил ФРН. За цей час на ньому пройшли підготовку 14 тисяч офіцерів та унтер-офіцерів. Розповідає старший боцман Брехт:

«Ми тренуємося на суходолі, виконуємо такелажні роботи. У першому рейсі ми проводимо маневри й дивимося, чи все працює перед виходом у море. Це і сьогодні випробування для матросів».

«Якщо ви колись були на «Горх Фок» і якщо ви матрос, то любов до корабля назавжди», -

каже Манфред Оде. Він хоч і не був у складі першого екіпажу корабля 1958 року, але належить до його так би мовити, фан-клубу. Коли учбовий вітрильник десь заходить у порт, там же можна побачити і Манфреда Оде з фотоапаратом. Він знає усі кутки на кораблі й був єдиним цивільним, якому було дозволено 1999 року взяти участь у міжнародному поході. Це була подорож з півночі Іспанії до порту приписки «Горх Фок» міста Кіля.

На зроблених Манфредом Оде знімках «Горх Фок» нахилився так, що здається ще трохи – і буде катастрофа. Оде написав про ту подорож книгу.

«Я жодної секунди не боявся. Я почував себе дуже безпечно на цьому кораблі, хоча був сильний шторм. І коли це все позаду і моряки ідуть на берег, вони пишаються тим, що зробили, і це видно».

«Розгортати вітрила, ставити вітрила – все це коштує сили. Тому в перший тиждень навчання я дуже втомлювався», -

каже цей молодий матрос. Умови на кораблі спартанські. 30 людей сплять у гамаках у приміщенні площею 12 квадратних метрів. Серед них є і жінки, яким дозволили проходити навчання на «Горх Фок» від 1991 року. Хоча не всі з цим змирилися, зізнаються самі німкені-матроси. Боцман Брехт:

«Звичайно, вчити матросів можна і в школі, але тоді немає ефекту товариства. Морську справу найкраще можна вивчити на вітрильнику, де справді треба працювати й покладатися лише на товаришів».

«Горх Фок» має пристойні розміри: 90 метрів завдовжки, 12 завширшки, зі щоглою 45 метрів заввишки і з 23 білими вітрилами. Навчання на вітрильнику – це навчання життю, кажуть старі моряки. На «Горх Фок» розумієш…

«…що тим один – ніщо, і що лише всією командою можна щось зробити».

«Я думаю, що секрет цього корабля полягає саме в тому, що тут ніхто не працює один. Команда – це єдине ціле. І лише ця єдність може рухати корабель».

За матеріалами кореспондентів

Також за темою

Реклама