Головне ідея, а не прибуток | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 11.11.2008
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Політика й суспільство

Головне ідея, а не прибуток

Загроза глобальної екокатастрофи й небезпека нових воєн за ресурси примушують бізнесменів переосмислити свої позиції. Експерти закликають зосередити увагу не на прибутках, а на соціальній та екологічній відповідальності.

default

Йогурт може бути по кишені й малозебезпеченим

Засновник мережі супермаркетів dm Ґьотц Вернер побудував своє підприємство на принципах антропософії. Водночас в університеті міста Карлсруе він викладає економіку. Його кредо: той, хто бере до уваги соціальні й екологічні питання, має, як правило, й економічний успіх:

«Часто можна почути, що мета підприємства полягає в досягненні прибутку. Але я ще не зустрів жодну фірму, яка б досягла справжнього успіху, саме так визначивши свою головну ціль. Успіх можна мати тільки в тому випадку, якщо від вашої продукції або послуг будуть у захопленні клієнти, якщо будуть у захопленні працівники, постачальники. Тобто, мета повинна полягати в створенні платформи для розвитку індивідуумів.»

На першому місці – суспільні цінності

Приклад: кілька місяців тому в Бангладеш Grameen Bank та міжнародний концерн Danone побудували фабрику з виробництва йогурту. Її керівництво поставило перед собою передусім соціальні завдання. Заступник голови правління концерну Danone Еммануель Фабер пояснив:

«Мета спільного підприємства з Grameen – зробити здорове харчування доступним для дітей у Бангладеш і, крім того, ліквідувати бідність в регіоні, де ми працюємо. При цьому прибуток – це лише умова, але не мета. Якщо порівнювати з традиційним бізнесом, то тут зовсім інше розуміння проблеми. Ви шукаєте відповіді передусім на питання про те, як створити цінності для суспільства, а не як отримати максимально можливий прибуток з інвестицій».

Нова бізнес-модель врахувала інтереси фермерів

Для свого проекту Danone довелося розробити абсолютно нову бізнес-модель. Зазвичай компанія використовує свою позицію на ринку для того, аби домогтися якомога нижчих закупівельних цін на молоко. У Бангладеш Danone навпаки хоче платити фермам максимально великі гроші за їхню продукцію. Крім того, потужності нової фабрики розраховані не на світовий ринок, а виключно на місцевого споживача. Фабер продовжив:

«Ця фабрика в сто разів менша за наші інші фабрики на планеті. Але ми хотіли досягти того, щоб інвестиції складали лише третину від середньої ціни кожного іншого заводу Danone. Інженерам довелося серйозно попрацювати над внесенням коректив у виробничий процес. Це виняткова бізнес-модель, яка покликана забезпечувати споживачів в радіусі 25 кілометрів».

Йогурт тепер можуть дозволити собі й бідні

Внаслідок запровадження нової бізнес-моделі йогурт, що виробляється на фабриці Danone в Бангладеш, такий дешевий, що його можуть купувати для своїх дітей навіть бідні родини. До того ж, цей продукт збагачено вітамінами й мінералами, що дозволяє успішно боротися з такою проблемою, як неповноцінне харчування. Лауреат нобелівської премії Мохамед Юнус задоволений:

«Вражає те, що, як тільки полишаєш ідею прибутку і засновуєш соціально орієнтоване підприємство, відразу помітно заощаджуєш на виробничих коштах. Більше не потрібна дорога упаковка, оскільки не треба ні на кого справляти враження. Не потрібно масштабної маркетингової кампанії, оскільки не намагаєшся нікого витісняти з ринку».

Прибуток невеликий, але компанія – у виграші Навіть попри те, що Danone не може похвалитися великим фінансовим прибутком від реалізації такого проекту, компанія все одно опинилася у виграші, вважає Еммануель Фабер. У першу чергу – це мотивація власних працівників: у рамках підприємства вивільняються творчі сили, й люди прагнуть засновувати подібні невеликі соціальні підприємства в інших регіонах планети. (вм)

Реклама