Глава МЗС Німеччини: Вибори в Україні повинні відбутися | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 20.05.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Глава МЗС Німеччини: Вибори в Україні повинні відбутися

Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр виступає посередником в українському конфлікті. Якими є його головні завдання? Про це він розповів в інтерв'ю DW.

Франк-Вальтер Штайнмаєр

Франк-Вальтер Штайнмаєр

Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр останніми тижнями займається "човниковою" дипломатією, намагаючись врегулювати кризу в Україні. Чим важливі призначені на 25 травня президентські вибори? Чи повинні країни Заходу підвищити оборонні витрати у відповідь на непередбачувану політику Росії? На ці та інші запитання Франк-Вальтер Штайнмаєр відповідає в ексклюзивному інтерв'ю DW.

DW: У неділю, 25 травня Україна обирає президента. Чи відбудуться вибори?

Франк-Вальтер Штайнмаєр: У всякому разі, ми зробили для цього все можливе. Під "ми" я маю на увазі не тільки німецьких дипломатів, але й багатьох інших. Важливу роль у проведенні виборів відіграє ОБСЄ. Я сподіваюся, що більшість українців, у тому числі й на Сході країни, матимуть можливість проголосувати.

Чи може це стати поворотним пунктом?

Я б сказав, це в будь-якому випадку "вушко голки". Зараз у Києві нове керівництво, обране парламентом. Багато хто на Сході України вважає його незаконним. Ось цим критикам ми й говоримо: саме тому ви й повинні бути зацікавлені в тому, щоб вибори відбулися й почався процес легітимації. Наступними кроками могло б стати реформування конституції країни, а також парламентські вибори ще цього року.

Чи є "червона лінія", за якою знову повинні чутися погрози запровадити "третій рівень" санкцій Заходу стосовно Росії?

Міністр закордонних справ Німеччини відповідає на запитання оглядачки DW Даґмар Енґель

Міністр закордонних справ Німеччини відповідає на запитання оглядачки DW Даґмар Енґель

Це покаже час, у теперішній момент я про це не думаю. Я концентруюся на тому, щоб вибори відбулися, щоб якомога більше людей брали в них участь. Але й тоді залишиться чимало проблем, зокрема, підготовка нової конституції. Наскільки децентралізованим повинне в майбутньому стати управління державою - це суперечливе питання. Як буде розподілено владу між президентом і урядом? Ще більший виклик - економічна стабілізація країни, ухвалення нового закону про боротьбу з корупцією. Особливо важливим є створення органів правосуддя, які не залежали б від уряду, а тим паче - від окремих осіб. Це - коріння зла в Україні.

Ви кажете, що в останні тижні та місяці 24 години на добу приділяєте цьому конфлікту, Ви знову і знову літаєте до України. Але унаслідок конфронтації дедалі гучніше лунають вимоги: Захід повинен збільшити оборонні витрати, щоб не порушувався баланс сил. Як Ви до цього ставитеся?

Я також виступаю за те, щоб використовувати існуючі засоби. Але одна з помилок зовнішньої політики та дипломатії полягає в переоцінюванні цих засобів. Якщо нам вдасться врегулювати українську кризу, то після цього ми не зможемо просто повернутися в 80-ті роки минулого століття і сказати: ми врахували досвід української кризи і попри бюджетні труднощі вирішили трошки доозброїтися.

Чи вичерпала німецька дипломатія всі інструменти, які є в її розпорядженні?

Цього я не знаю. Звісно, серед них є й такі, які мені цієї миті застосовувати зовсім не хочеться. Я вважаю, що ті, хто просторікує про воєнні відповіді на українську кризу, не просто помиляються, вони, по-моєму, чинять безвідповідально. Це ті самі інструменти, які я теперішньої миті навіть не показував би.

Розширимо тему: у чому полягає головна мета зовнішньої політики Німеччини?

Мета німецької зовнішньої політики в тому, аби брати на себе ту частину відповідальності, яку ми здатні витримати. Ось, виходячи з актуальних дебатів, які лунають і вдома, і на міжнародному рівні, я можу сказати, що від Німеччини очікують із року в рік дедалі більшого. Це пояснюється нашою відносною економічною силою, тим, що ми змогли впоратися з внутрішніми кризами. Це пов'язано і з тим, що Німеччина проводить відносно збалансовану зовнішню політику. Ми прагнемо не піддаватися емоціям, а намагаємося вирішувати проблеми на основі відкритого аналізу. Це допомагає уникнути стереотипів, не заганяти самих себе в глухий кут.

Отже, за кордоном від нас очікують більшого втручання. А якщо запитати самих німців, то дві третини кажуть: більше терпіння. Як чинити в такому випадку? Провадити політику, яка суперечить волі власного населення?

Це просто неможливо. Але тут я бачу й педагогічне завдання, яке потрібно вирішувати. Це завдання всіх сфер політики: переконувати людей. Показувати їм: ось цього від нас очікують і ми спроможні це виконати. А тим, хто каже, що краще не втручатися, нас це не стосується, показувати: наша країна як, напевно, жодна інша, пов'язана із зовнішнім світом. Це не тільки економічні зв'язки, це й зустрічі з людьми, які тимчасово чи постійно тут живуть і вчаться, це інформація, яка стікається до Німеччини. Ми, напевно, найінтегрованіша країна у світі. І таке уявлення, що ми нібито живемо на острові і інші нам байдужі, не зовсім відповідає реальності. Ось пояснювати все це і є завданням політики, від якої нам не можна ухилятися.