Газ як зброя | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 18.12.2005
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Газ як зброя

Підсумки саміту ЄС та роль Росії на енергетичному ринку Європи - теми нинішнього огляду преси. Британська газета Sunday Times критично оцінює поступки прем’єр-міністра Великобританії Тоні Блера під час переговорів про бюджет ЄС:

Європа – це загроза. Вона отруює всіх, хто з нею зв’язується. Європа свого часу вже саботувала уряд Маргарет Тетчер, а тепер вона в Брюсселі насміялася над Тоні Блером. Спроби британських політичних лідерів реформувати Євросоюз традиційно завершуються їхнім приниженням. Європа у внутрішній політиці є корумпованою, а в зовнішній - становить небезпеку для глобальної торгівлі. Компроміс, якого досяг зі своїми європейськими колегами Блер, загрожує політичному майбутньому цілого континенту, а тому цього не можна вибачити, - пише Sunday Times.

Натомість французька Le Monde високо оцінює досягнення компромісу щодо бюджету ЄС і звертає увагу при цьому на посередницький успіх федерального канцлера Німеччини Анґели Меркель:

Австрія, яка протягом наступного періоду головуватиме в ЄС, може опертися у своїх конструктивних планах на франко-німецьке співробітництво, вдалим прикладом якого є результат нинішнього саміту. Канцлер Анґела Меркель змогла продемонструвати своє глибоке порозуміння із Жаком Шираком, не дистанціюючись при цьому від інших європейських лідерів. Її європейський дебют був напрочуд вдалим – Меркель обрала ідеальну позицію в дискусії й цим самим довела, що її тактичне чуття спрацьовує не лише у внутрішній політиці. Окрім сум і відсотків, які завжди залишають когось невдоволеним, саміт дав європейцям деякі позитивні сигнали, - зазначає Le Monde.

Перейдемо до іншої теми. Німецька Süddeutsche Zeitung аналізує роль сучасної Росії в енергобезпеці Європи. Приводом стало занепокоєння деяких німецьких політиків україно-російськими газовими переговорами:

Наступного року Росія перебирає на себе головування в елітному клубі „великої вісімки”, апогеєм якого стане саміт глав держав у рідному для російського президента Санкт-Петербурзі. Для господаря Кремля це буде нагодою презентувати свою державу як силу світового значення. Після радянської травми Росія хоче знову посісти впливове місце у світовому порядку. ... При цьому внутрішній валовий продукт Росії в перерахунку на одного жителя не дотягує навіть до рівня Чехії. Оцінити ж, наскільки демократичною є Росія, взагалі складно. Минулі роки засвідчили, що законодавча й судова влада не претендують на незалежність. Демократія ж у Росії – це не більше ніж декларація президента, яку він адресує міжнародній спільноті, -

констатує Süddeutsche Zeitung і веде далі:

Оглядачі на Заході без ілюзій сприймають царистські паростки в путінській республіці, але висновки вони роблять дуже різні. У західних засобах масової інформації переважають заклики тримати дистанцію з Путіним. Натомість серед провідних урядовців часто спостерігається прагнення близькості – такий собі шредеризм. Німецький екс-канцлер не лише приймав демократичні декларації Путіна за чисту монету, але й поширював обіг цієї грошової одиниці в європейських політичних колах. Як ми знаємо, Шредерові інвестиції окупилися вже після завершення його канцлерських повноважень, -

зазначає Süddeutsche Zeitung. Далі газета розмірковує про нову геополітичну стратегію Росії:

Арсенал радянських ракет нікуди не подівся, як і вражаюча чисельність армії. Однак Росія давно відмовилася від того, аби відстоювати позиції у світі з огляду на потужність ядерної зброї. Нове гасло Кремля звучить так: сировина замість ракет. Москва нині стверджується за допомогою нафто- і газопроводів. З огляду на високі ціни на енергоресурси спокуса будувати дипломатію на нафті й газові є надто великою. Росія знає, що в неї є те, що потрібно іншим, і називає свою ціну. Ще рік тому Путін намагався тримати Україну під політичним контролем, тепер він просто пред’явив сусіду рахунок за газ, -

зауважує Süddeutsche Zeitung і робить такий висновок:

На першому етапі це означатиме для України скрутні часи, проте в довгостроковій перспективі це дозволить встановити зрозумілі й стабільні засади у відносинах двох пострадянських держав. (...) Енергоресурси спотворюють оцінку реальності, що спричиняє розвиток шредеризму – синдрому бездумного загравання з московськими можновладцями. Справжній шредерист мріє про Росію як про надійного постачальника енергоресурсів. Решту він вважає другорядним, - підсумовує Süddeutsche Zeitung.

  • Дата 18.12.2005
  • Автор Огляд преси підготував Євген Тейзе
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання https://p.dw.com/p/ALvY
  • Дата 18.12.2005
  • Автор Огляд преси підготував Євген Тейзе
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання https://p.dw.com/p/ALvY