В умовах ″гібридної війни″: що постачає Білорусь для ВПК України? | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 04.01.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

В умовах "гібридної війни": що постачає Білорусь для ВПК України?

Угода про військово-технічну співпрацю Білорусі та України не розірвана, але кількість спільних проектів скоротилась, констатують експерти обох країн.

Ukraine Armee Militärhubschrauber MI-24 in Slawiansk

Український гвинтокрил вогневої підтримки МІ-24

Військова співпраця Мінська і Києва ще до початку конфлікту на Донбасі була, як кажуть експерти, "вузькоспеціалізованою". Серед найвідоміших проектів - спільне виробництво протитанкових ракетних комплексів "Скіф" і ремонт гвинтокрилів: український концерн "Мотор Січ" викупив контрольний пакет акцій Оршанського авіаремонтного заводу.

Із початком військового конфлікту в Україні у відкритому доступі немає офіційної інформації про масштаби військової співпраці Мінська та Києва. Вакуум заповнюють публікації у ЗМІ без посилань на достовірні джерела. У них лунають обвинувачення на адресу Білорусі, сутність яких у тому, що Мінськ постачає комплектувальні для військово-промислових комплексів (ВПК) Росії та України - сторін конфлікту.

Опитані DW експерти вважають, що ці обвинувачення частково є надуманими, мовляв, чимало позицій білоруського експорту - продукція подвійного призначення. Тим часом аналітики констатують, що співробітництво Мінська та Києва у військовій галузі скорочується. Що ж постачає нині Білорусь до України, що може бути використане для ВПК та потреб української армії?

Авіаційне пальне - позиція номер один

На першому місці з усіх позицій білоруського експорту до України, тим або іншим чином пов'язаних з постачанням товарів, зокрема, для українських збройних сил, на думку опитаних DW експертів, - авіаційне пальне і паливно-мастильні матеріали.

Але політичної причини в цьому немає, вважає український експерт з національної безпеки та оборони Ігор Левченко. За його словами, у скрутній економічній ситуації Білорусі важливо не те, кому продати, а сам факт продажу.

Weissrussland Helikopterproduktion in Minsk Alexander Alesin

Мінський завод колісних тягачів

Водночас, як зауважує керівник білоруського аналітичного центру Belarus Security Андрій Поротніков, пальне Україні постачали в борг, а не за передоплатою в найкритичніші моменти, зокрема, у липні-серпні 2014 року, коли розпочалась активна фаза російсько-українського конфлікту. Водночас, білоруський військовий експерт Олександр Алексін підкреслює, що авіаційне пальне - продукція подвійного призначення, його використовує і військова, і громадянська авіація.

Комплектувальні для автотехніки

За інформацією Поротнікова, Білорусь - один з головних постачальників двигунів і трансмісій (їх виготовляють Мінський моторний завод і Мінський завод колісних тягачів) для українського вантажного транспорту, й очевидно, що ця техніка потрібна військовим.

Мінський автозавод постачає українському концерну "Богдан" машинокомплекти для виробництва автотехніки підвищеної прохідності. Але, додає Алесін, "інформація про шалені поставки з Білорусі комплектувальних для ВПК не відповідає дійсності. Будь-яку техніку за бажання можна переобладнати й оснастити бронею, на ній можна возити і зброю, і картоплю, а двигуни й комплектувальні, приміром, для трактора і низки бойових машин - однакові".

"Найживіший проект"

Говорячи про військову співпрацю Мінська і Києва, директор української консалтингової компанії Defense-Express Сергій Згурець "найживішим проектом" назвав роботу Оршанського авіаремонтного заводу, що спеціалізується на ремонті гвинтокрилів, зокрема й бойових.

Своєю чергою Андрій Поротніков додає, що в мережі з'являлися фото виробничих цехів з гвинтокрилами вогневої підтримки МІ-24 з українськими розпізнавальними знаками і помітними слідами пошкодження фюзеляжу кулями.

Weissrussland Helikopterproduktion in Minsk Alexander Alesin

Олександр Алесін, білоруський військовий експерт

Однак, за словами експерта, "однозначно стверджувати, що це не фейк, - не можна". Як заявив DW прес-аташе Державного військово-промислового комітету Білорусі Володимир Лавренюк, у 2015 році жоден бойовий гвинтокрил у Білорусі не ремонтували - ні на Оршанському, ні на 558-му авіаремонтному заводах.

Поставки припинилися?

За даними Андрій Поротнікова, до України з Білорусі постачають різноманітну оптику, як-от прилади нічного бачення, снайперські та коліматорні приціли, а також системи наведення для протитанкових ракет. Однак він підкреслює, що говорити про обсяги поставок достовірно неможливо. Українці стверджують, що освоїли виробництво аналогічних систем, але не виключено, що це "ті ж білоруські, але з українським маркуванням - щоби не дратувати російських партнерів.

Жодних поставок до України з білоруських підприємств, підпорядкованих Державному військово-промисловому комітету Білорусі, нині немає, запевнив в інтерв'ю DW речник цього відомства. Він пояснив, що п'ять років тому запрацював білорусько-український проект з виробництва протитанкових ракетних комплексів "Скіф" із білоруською оптикою та системою наведення. Україна постачала для нього засоби вогневого ураження.

Нині, зі слів Володимира Лавренюка, в Білорусі "у розвиток проекту "Скіф" виготовляють власні протитанкові ракетні комплекси "Шершень", в яких використовують засоби вогневого ураження українського виробництва. Але ці комплекси до України не постачаються". Поставки "Скіф" до України припинено із початком бойових дій, додає директор консалтингової компанії Defense-Express Сергій Згурець.

Sergei Zgurets, Militärexperte, Leiter der Beratungsfirma «Defence Express»

Сергій Згурець, директор української консалтингової компанії Defense-Express

Водночас, комерційний директор Білоруського оптико-механічного об'єднання (БелОМО) в інтерв'ю DW заявив, що жодної оптики до України підприємство наразі не постачає. Аналогічно на запитання DW про поставки до України відповіли й у ВАТ "Пеленг". Обидва підприємства спеціалізуються на розробці та виробництві оптики, необхідної для оснащення різних видів озброєння.

Співпрацю згортають?

Більшість білорусько-українських проектів у військовій галузі, зокрема, пов'язаних із модернізацією систем ППО, зупинились або згортаються після початку бойових дій на сході України, стверджує Сергій Згурець. Це підтверджує і Володимир Лавренюк: угоду про військово-технічну співпрацю не розірвано, але кількість спільних проектів скоротилась.

"Жодних критично важливих для ВПК України комплектувальних Білорусь сьогодні не постачає. Білорусь має зобов'язання перед Росією, чутливою до зв'язків Мінська з третіми країнами, тому і до початку війни співпраця не була інтенсивною, радше вузькоспеціалізованою", - пояснив DW експерт Ігор Левченко. На його думку, на військово-технічну співпрацю Мінська та Києва накладає відбиток специфіка Білорусі - її політична система, позиціонування в світі на пострадянському просторі.

За словами Сергія Згурця, попри те, що Білорусь посідає позицію країни-миротворця, "де-факто на її території розташовано збройні сили, що становлять потенційну загрозу для України. Крім того, відомі спроби розмістити в Білорусі військову авіацію для виконання завдань начебто в інтересах СНД". Експерт підкреслює, що нині, в умовах війни і тиску з боку РФ на Білорусь з метою припинити поставки комплектувальних для українського ВПК, Україна страхується - організовує виробництво всього необхідного на власній території.

DW.COM

Реклама