В українському інтернеті не чекайте конфіденційності | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 02.10.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

В українському інтернеті не чекайте конфіденційності

Як показав урядовий моніторинг, в Україні масово порушується законодавство щодо захисту персональних даних громадян в інтернеті.

Моніторинг зареєстрованих в Україні веб-ресурсів за останні місяці виявив, що лише кожен п'ятий з них виконує норми захисту персональних даних. Про це на відкритому засіданні колегії Держслужби із захисту персональних даних заявив заступник голови відомства Володимир Козак. За його словами, більшість власників веб-ресурсів не вказують, кому належить сайт, з якою метою на ньому збираються персональні дані, яким чином обробляються і куди потім передаються. "Тільки від п'яти до двадцяти відсотків сайтів повідомляють про те, хто вони такі. Тобто, український Інтернет за своєю суттю анонімний. Це дуже тривожно", - зазначив Козак.

Консультант з цифрових комунікацій Максим Саваневський в інтерв'ю DW визнав, що більшість українських компаній, які мають бізнес в інтернеті, навіть не намагаються дбати про захист персональних даних своїх клієнтів. Він назвав таку ситуацію жахливою. Експерт вважає, що це зумовлено не лише байдужістю бізнесменів, а й поведінкою самих відвідувачів сайтів. "В Україні і досі не сформульована потреба захисту персональних даних з боку користувачів", - сказав Саваневський.

Неусвідомлена небезпека

Facebook

Користувачі інтернету залишають надто багато інформації про себе, особливо у Facebook

Такої ж думки і голова Громадської ради при Державній службі із захисту персональних даних, директор "Української асоціації директ-маркетингу" Валентин Калашник. Під час відкритого засідання Держслужби він зазначив, що стурбованість захистом персональних даних в інтернеті серед українців безпосередньо залежить від відчуття небезпек, які чатують на них під час відвідування інтернет-сайтів. "Ми залишаємо в інтернеті дуже багато інформації про себе, особливо в Facebook. Але ж зараз саме туди, перш за все, ідуть правоохоронці", - сказав Калашник.

В інтерв'ю DW громадський активіст додав, що переважна більшість учасників інтернет-бізнесу в Україні навіть не уявляють, якої шкоди правам українців можуть завдати їхні веб-ресурси. "Для створення сайту зазвичай беруть якийсь поширений двигун (програмний код), який автоматично генерує файли cookies (які містять персональні дані) і розсилає їх десяткам третіх сторін. Але власник сайту цього ніяк не контролює і не відстежує - йому це просто не потрібно", - зазначив Калашаник.

США та ЄС: чий досвід кращий?

Інтернет-асоціація України минулого року закликала всіх, хто здійснює бізнес в інтернеті, дотримуватися рекомендацій Комітету міністрів Ради Європи щодо захисту персональних даних. Але за рік ситуація не змінилася, констатував голова Держслужби із захисту персональних даних Олексій Мервінський. Він вважає, що українцям варто вивчити досвід Євросоюзу. "В країнах ЄС під захистом персональних даних розуміється право бути забутим", - сказав урядовець.

На відміну від нього, Максим Саваневський вважає український закон із захисту персональних даних та європейську політику в цій галузі занадто жорсткими. В бесіді з DW він виступив за поступове впровадження захисних механізмів в інтернеті для бізнесу із тим, аби за два-три роки прийти не до європейської, а до більш ліберальної американської моделі. "В ЄС норми із захисту персональних даних практично гальмують розвиток ринку електронної комерції", - вважає експерт.

Натомість Валентин Калашник нагадав, що в США інтернет-компанії надають дані про своїх користувачів спецслужбам. Натомість в ЄС, як зазначив експерт, закони не шкодять ринку, але жорстко обмежують втручання держави у приватне життя громадян. В Україні ж, на думку громадського активіста, законодавство доволі ліберальне і не шкодить бізнесу. У свою чергу, керівники Держслужби із захисту персональних даних заявили, що навіть в разі виявлення порушень законності вони можуть своїм приписом накласти на порушника лише незначний адміністративний штраф. "Для порівняння: в країнах ЄС такі штрафи сягають 300 тисяч євро і здатні припинити роботу будь-якого сайту, що порушив закон", — заявив Олексій Мервінський.

Як запобігти зловживанням

Веб-сторінки часто й самі не контролюють, що роблять програми cockies

Веб-сторінки часто й самі не контролюють, що роблять програми cockies

Наразі захистити свою приватність українці можуть лише самотужки, вважає Саваневський. Він радить надавати інформацію про номер свого телефону, адресу електронної пошти та банківські реквізити тільки тим компаніям, до яких є стопроцентна довіра. "В галузі електронної комерції слід перевіряти, чи є на сайті інформація про офіс, реєстрацію компанії, чи можна з нею зв'язатися по телефону. Під час реєстрації в соціальних мережах треба завжди знайти в собі сили, щоб вивчити вміщену на них інформацію, як максимально можна захистити свої особисті фото, особисті дані та своє листування від доступу до них сторонніх осіб", - сказав експерт.

DW.COM

Реклама