Вільний вибір лікарів: хотіли як краще, а вийшло… | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 28.09.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Вільний вибір лікарів: хотіли як краще, а вийшло…

От уже місяць в чотирьох українських областях пацієнти теоретично можуть вільно обирати сімейного лікаря. Однак, судячи з усього, поки що цей експеримент не приніс бажаних результатів.

Вільне обрання сімейного лікаря має позбавити медперсонал халатності й сприяти якісному лікуванню пацієнтів - такою є ідея міністерства охорони здоров'я. До експерименту підключені всі поліклініки в чотирьох областях, де відбувається медична реформа - Київська, Дніпропетровська, Винницька та Донецька. Щоб обрати собі лікаря, люди мусять прийти в амбулаторію, заповнити відповідну анкету та дати дозвіл на обробку особистих даних.

Від кількості пацієнтів у лікаря залежатиме і його зарплата, пояснив у розмові з Deutsche Wellle заступник головного лікаря Донецького центру первинної медико-санітарної допомоги №2 Ірина Стеценко. Якщо навантаження буде більшим, ніж визначено нормою, то лікарям доплачуватимуть, і за кількість, і за якісні показники. Для доктора - це стимул краще працювати з пацієнтами, зазначають у керівництві медзакладу.

Без ентузіазму

Новий експеримент від Мінздраву з вибором лікарів офіційно закінчується вже 30 вересня. Але, зрозуміло, що за місяць таку велич паперової роботи не виконати. Очікується, що експеримент продовжать. Як зауважують в адміністраціях поліклінік, пацієнти не поспішають писати такі заяви. У деяких поліклініках правом вибору скористалися лише кілька десятків з тисяч зареєстрованих.

«Я щойно вийшла з кабінету лікаря, ні про який вибір мені нічого не повідомлялось, жодної анкети ніхто не пропонував заповнювати, швидше за все, що й самі лікарі не в захваті від цього експерименту», - каже Deutsche Welle донеччанка Катерина. На погляд молодої жінки, такий експеримент принципово нічого не міняє в якості обслуговування, тільки додає зайвої технічної роботи для медперсоналу.

Для того, щоб зробити вибір, потрібно знати, що з себе уявляє кожен дільничний лікар, а для цього потрібно було б пролікуватися у всіх лікарів, зауважує донеччанка Вікторія. На її погляд, це безглуздий експеримент. «На цей експеримент, звичайно, витратять багато грошей, потім у відповідних органах відрапортують, що відбувся такий експеримент, а хворі як микалися, так і микатимуться», - обурюється жінка.

Паперова тяганина

Справді, цей наказ міністерства, перш за все, додає лікарю зайвої чисто технічної роботи з переробки величезної купи анкет. «Міністерство охорони здоров’я жодного разу не спромоглося провести хронометраж роботи лікаря та з’ясувати, чи в змозі він виконувати такий обсяг паперової тяганини», - каже в коментарі Deutsche Welle голова Донецької регіональної асоціації лікарів загальної практики - сімейної медицини Сергій Северин.

Крім того, критикує Северін, цей експеримент повністю ламає принцип обслуговування дільниць, коли всі пацієнти дільничного лікаря були розташовані компактно. «У нас є величезна категорія людей, яка взагалі не може дістатися до лікарні й обслуговується на дому. Яким чином, якщо ламається принцип дільничного обслуговування, лікарі будуть обслуговувати пацієнтів на дому в різних частинах міста? Це абсурд», - вважає Северін.

Зарплата може й зросте, а якість?

Северін вважає не серйозним запевнення про підвищення зарплат лікарів, які матимуть більше пацієнтів. «За нормою, на сімейного лікаря покладено обслуговування 1500 пацієнтів. На сьогодні ставка коливається від 1200 до 1800 гривень. За одного додаткового пацієнта доплатять аж одну гривню шістдесят шість копійок в місяць. Чим більше до лікаря приписується людей, тим менше стає цей бонус», - каже Северін.

Голова Донецької регіональної асоціації лікарів загальної практики звернув увагу й на такий момент: «Можна і далі теоретично підраховувати, як зросте заробітна плата, якщо лікар буде обслуговувати вже не півтори тисячі, а три, шість, дев'ять тисяч людей. Утім, зрозуміло, що при такому навантаження лікар не в змозі надати якісної допомоги». На думку Северіна, якщо перерахувати всі плюси та мінуси такої системи, то виявляється, що пацієнт не може отримати кваліфікованої допомоги, а лікарі не можуть нормально працювати.

Також за темою