1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Професор Рудольф Штебер завідує кафедрою комунікаційних наук в університеті імені Отто Фрідріха в німецькому місті Бамбергу
Професор Рудольф Штебер завідує кафедрою комунікаційних наук в університеті імені Отто Фрідріха в німецькому місті БамбергуФото: Privat

"Вікіпедії" - 15 років

Інтерв'ю провів Клаус Кремер
15 січня 2016 р.

"Вікіпедія" зробила знання розумних людей доступним для всіх. Долучитись до його поширення може кожен. Але й після 15 років існування електронна енциклопедія має слабкі місця, вважає німецький професор Рудольф Штебер.

https://www.dw.com/uk/%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%97-15-%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2-%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B8-%D0%B9-%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8-%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%97/a-18982815

DW: Пане професоре Штебер, яким чином Ви як вчений використовуєте "Вікіпедію"?

Рудольф Штебер: Я використовую "Вікіпедію" передусім як розширення інформаційних пошуків та для отримання імпульсів, які я потім поглиблюю.

Чи маєте Ви упередження стосовно стандартів якості, надійності або браку достовірності інформації з "Вікіпедії"?

Це залежить від тематичного контексту. Статті, які перебувають у загальному політичному дискурсі, скажімо, "криза біженців", треба сприймати із обережністю. Але ж можна продивлятися історію версій. Загалом "Вікіпедія" є дуже хорошою енциклопедією. Моє головне упередження із наукового погляду полягає в тому, що деякі студенти і навіть окремі колеги вважають, що можуть за її допомогою займатись науковими дослідженнями, а це - велике непорозуміння.

Тобто це означає, що інформація з "Вікіпедії" мала би бути підтверджена ще й іншими джерелами?

"Брокгауз" - ще донедавна невід'ємна річ у передачі знаньФото: picture-alliance/dpa

Не мала би, а мусить. Це пов'язано також із тим, що "Вікіпедія" - це енциклопедичний словник. Він повинен передавати певний різновид сконденсованих знань. І "Вікіпедія" робиться це дуже добре. Однак тенденційно статті стають дедалі більш роздутими. У порівнянні із "Брокгаузом" та "Британікою" я б хотів точнішої та коротшої інформації.

Де Ви бачите головні змістовні прогалини "Вікіпедії"?

Можу сказати, що моя власна сфера - комунікаційні науки - представлена слабо. Моїм колегам у процедурі перевірки якості статей бракує такого рівня, який є у наукових публікаціях. Ми відчуваємо, що нас оцінюють люди, які не є спеціалістами. Тому багато вчених поводяться стримано, і припускаю, що так само є в інших галузях знань. І це дозволяє мені вказувати студентам на те, що існують також профільні енциклопедії, фахові журнали та книжки.

"Вікіпедія" - це не лише платформа знань, але й іноді - поле бою, на якому ведуться баталії за правильну інтерпретацію. Як Ви оцінюєте боротьбу за правду?

"Вікіпедія" має тут неймовірну перевагу, оскільки вона оприлюднює історію версій. Ця прозорість позитивна і вона робить "Вікіпедію" майже об'єктом для досліджень у моїй власній галузі. Однак принципово щоденна актуальність є неприродною для енциклопедій. Сила цього енциклопедичного словника - звертати увагу на дуже актуальні події - є водночас причиною його слабкості. Він представляє більше, ніж сконденсовані знання. Але структурно цього ніяк не змінити.

У "Вікіпедії", за її власними даними, вже створено 37 мільйонів статей майже 300 мовами. У США онлайн-енциклопедія посідає шосте, в Німеччині - сьоме місце найбільш відвідуваних веб-сторінок. Тим не менше, "Вікіпедію" весь час звинувачують у вразливості до вандалізму та перекручування змісту підприємствами й організаціями. Наскільки ця критика обґрунтована?

Я не проводив статистичної перевірки, але це проблема, яку, зрештою, неможливо вирішити. Існує вплив авторів, які приховують свою справжню ідентичність. Через витонченість, із якою запускаються замасковані піар-статті, часто це помічається не так швидко. Я гадаю, це пов'язано із відкритою структурою спільноти і подолати цю проблему неможливо.

Але, поза сумнівом, це дуже серйозно. Достатньо подивитися на записи про певних політиків, довкола яких тривали так звані "редакторські війни". Або на записи в англійській "Вікіпедії" стосовно українсько-російського конфлікту. Коли я бачу, із якою частотою вносилися і знову прибиралися ті самі зміни, то розумію: ага, це проблематична стаття. Коли креслень надто багато, такі статті видаляються з дискусії.

У Німеччині на сайт "Вікіпедії" заходить понад один мільярд відвідувачів на місяць. Натомість флагман німецьких енциклопедій - старий добрий "Брокгауз" - поступово йде в небуття. Ви про це шкодуєте?

Так, певною мірою шкода стислості, суворості й точності енциклопедичних словників, які були раніше. Сумно, що "Брокгауз" та "Британіка" зникли. Ці словники мали чітку систему довжини записів, залежно від їхньої важливості. Звичайно, цьому можна протиставити те, що важливість спільноти теж не можна недооцінювати.

Атака тролів: пропутінські коментатори облаюють німецькі ЗМІ

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Збройні сили України на деокупованій Харківщині

На Луганщині почалася деокупація - Гайдай

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку