Війна на Кавказі: Чому в Києві не показали російський фільм? | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 16.11.2008
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Культура й стиль життя

Війна на Кавказі: Чому в Києві не показали російський фільм?

Інтерв’ю з оглядачем інтернет-видання «Телекритика» Євгеном Булавкою.

default

Кадри відкриття Олімпійських ігор у Пекіні, спалахи ракет у нічному небі, сумні обличчя мешканців Південної Осетії. Так починається документальний фільм «Війна 08.08.08. Мистецтво зради», знятий російським інтернет-каналом russia.ru про події на Кавказі.

Головні тези майже 50-хвилинної стрічки: агресію за підтримки США підступно почала Грузія, війна була вигідна кандидату в президенти від Республіканської партії Джону Маккейну. А ще – Україна причетна до війни не лише поставками зброї, а й тим, що участь у подіях на Кавказі нібито брали члени праворадикальної організації УНА-УНСО.

Доказів не наводиться, якщо не вважати такими сказані ще до початку війни слова одного з активістів УНА-УНСО про те, що члени організації готові вирушити на Кавказ, щоб підтримати Грузію.

Тим не менше спроба показати фільм в одному з готелів Києва призвела цього тижня до дипломатичного конфлікту між Україною та Росією. Показ мав відбутися 12 листопада за ініціативою посольства Росії в Україні, але після втручання Служби безпеки готель відмовився надати приміщення.

Міністерство закордонних справ України висловило протест посольству РФ у Києві, звинувативши його в організації, як було сказано «провокаційної антиукраїнської акції». Українські дипломати називають фільм «фальшивкою», сфабрикованою російськими спецслужбами.

У відповідь посольство Росії в Україні розцінило дії української сторони як порушення демократичних норм вільного поширення інформації.

Чи справді це так? Про це ми говоримо з оглядачем українського інтернет-видання «Телекритика» Євгеном Булавкою. Ваші враження від фільму?

Фільм трохи розчаровує, оскільки майже не несе нової інформації. Все це було в новинах російських телеканалів. Ідеться про російську точку зору на причини цього конфлікту, на те, хто був головним агресором. Така собі «агітка» в стилі радянської пропаганди., але по суті нічого нового.

Якщо Ви кажете, що нічого нового і все було в новинах, чому тоді СБУ успішно зупинила запланований показ цього фільму?

Я думаю, що насправді тут не тільки в цьому фільмі справа. Якби з цим виступали якісь незалежні продюсери, нехай російські, проблем би таких не було. Але організатором показу було не тільки російське посольство. Співорганізатором були народні депутати України, зокрема Валерій Коновалюк, який очолює депутатську комісію, що розслідує постачання української зброї до Грузії. На мою думку, проблема не стільки в цьому фільмі, а в тому, що він співзвучний виявляється заявам цих депутатів від Партії регіонів, їхнім звинуваченням на адресу президента України і в тому, що Україна нібито незаконно постачала зброю до Грузії. Така накладка внутрішніх українських акцентів з намаганням російської сторони донести свою точку зору змусила українські служби реагувати.

Ви вважаєте, що реакція була правильною?

Я думаю, що так. Заборона на показ будь-якої точки зору не має місця, але якщо це незалежна точка зору. Якщо хтось провів би розслідування і довів би аргументовано наявність таких поставок зброї, або участь українських військових у цій війні, то тут треба було б цей фільм однозначно захищати…

…Ви кажете, що якби це були незалежні автори, тоді все було б гаразд. Але ж демократія, це коли є різні точки зору, навіть якщо матеріали не відповідають високим журналістським стандартам. Люди розумні й можуть самі робити висновки.

Офіційної заборони немає. Заборонити щось неможливо, оскільки фільм викладений в Інтернеті, в принципі немає проблеми його подивитися. В будь-яку хвилину будь-яка людина в світі може його подивитися.

Вважається, що спроба заборонити навпаки підвищує інтерес. Тепер, можливо, цей фільм подивляться ще більше людей?

Можливо, реклами цей фільм досяг. Можливо, неправильно була обрана тактика. Найкраще був би варіант не доводити ситуацію, що українські народні депутати мали можливість створювати собі рекламну кампанію на тлі фільму, знятого в іншій країні.

Уявимо собі таку ситуацію. США знімають документальний фільм про те, який чудовий в Україні президент. І цей фільм показують у готелі в Києві депутати від «Нашої України». Ви були б проти показу?

Я очевидно не був би проти цього показу. Можливо, я б особисто не пішов. Але тут би не кидалася тінь на Україну. Так само, якщо хтось хоче критикувати і оприлюднювати якісь неприємні факти, він також має право це робити. Просто ми повинні іноді відходити від загальних принципів у залежності від конкретної ситуації. Не може російське посольство, на моє глибоке переконання, діяти в Києві так само, як воно б поводилося в себе в Москві. Аргументи і факти, за допомогою яких вони хочуть звинуватити Україну в постачанні озброєнь, потребують широкої дискусії, а не піар-акцій.

З оглядачем інтернет-видання «Телекритика» Євгеном Булавкою розмовляв Роман Гончаренко.

Реклама