Від Туреччини до Росії: хто і як використовує Інтерпол для переслідування неугодних | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 23.08.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Світ

Від Туреччини до Росії: хто і як використовує Інтерпол для переслідування неугодних

Після затримання в Іспанії за запитом Туреччини німецького письменника знову заговорили про те, що деякі країни, зокрема й Україна, зловживають можливостями Інтерполу. DW розбиралася, що за цим стоїть.

Хто і як використовує Інтерпол для переслідування неугодних

Будівля Інтерполу в Сінгапурі

В і так напружених відносинах між Німеччиною і Туреччиною намітився черговий конфлікт. Під час відпустки в Іспанії минулими вихідними був затриманий німецький письменник турецького походження Доган Аханлі. Це сталося за запитом Туреччини, який країна відправила через Інтерпол. 60-річний Аханлі живе в Кельні, має лише німецьке громадянство і давно критикує Анкару. Також він відомий висловами про геноцид вірмен в Османській імперії, а це категорично заперечує турецька влада.

Доган Аханлі

Доган Аханлі

У Туреччині Аханлі вже затримували за підозрою у скоєнні пограбування з убивством наприкінці 1980-х, однак суд його виправдав. Тепер письменника знову розшукують через ці звинувачення. Аханлі відпустили, але поки він не може залишити Іспанію і очікує на рішення про можливу екстрадицію. Багато німецьких політиків в зв'язку з цим інцидентом піддали Туреччину критиці.

Канцлерка ФРН Анґела Меркель (Angela Merkel) зазначила, що не можна зловживати можливостями Інтерполу. Звучить критика і на адресу самої Міжнародної організації кримінальної поліції, яка об'єднує близько 190 країн світу і штаб-квартира якої розташована у французькому Ліоні. За словами низки німецьких політиків і правозахисників, Інтерпол дедалі частіше стає інструментом авторитарних країн для переслідування неугодних.

Що таке червоний циркуляр

Один з критиків Інтерполу - депутат Бундестагу від правлячої партії Християнсько-соціальний союз (ХСС) Бернд Фабріціус (Bernd Fabritius). Навесні він представив Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) доповідь, в якій проаналізував практику так званих "червоних циркулярів" або "червоних карток" (red notice) Інтерполу. Червоний циркуляр - найжорсткіший в системі організації. Є ще помаранчевий, синій або чорний - загалом вісім видів. По суті, це запит про розшук і тимчасове затримання тієї чи іншої особи з перспективою її екстрадиції. Подати такий запит може будь-яка країна - член Інтерполу або міжнародний трибунал на підставі чинного національного ордера на арешт.

Бернд Фабріціус критикує Інтерпол за повільну реакцію на зростання кількості червоних циркулярів

Бернд Фабріціус критикує Інтерпол за повільну реакцію на зростання кількості червоних циркулярів

При цьому мова не йде про міжнародний ордер на арешт. Після затримання має слідувати запит на екстрадицію, який перевіряється країною, яка здійснила затримання. У випадку з Аханлі Іспанія буде вирішувати, наскільки запит Туреччини обґрунтований. Як правило, західні країни після ретельної перевірки не видають затриманих, якщо є виправдані підозри в політичних мотивах їх переслідування.

"На жаль, дедалі більше країн зловживають цим інструментом Інтерполу (червоним циркуляром, - Ред.), - зазначив у розмові з DW Бернд Фабріціус. - Це робиться з метою переслідування або створення перешкод для поїздок неугодних осіб, опозиціонерів, критиків режиму, правозахисників" . За його словами, у випадку з Аханлі є підстави підозрювати, що також має місце зловживання, оскільки схожі випадки були в минулому. Перевіркою фактів, додав Фабріціус, має займатися комісія Інтерполу з контролю за файлами (CCF).

Різкий стрибок сумнівних запитів

За підсумками доповіді Фабріціуса ПАРЄ у квітні ухвалила резолюцію, в якій закликала Інтерпол краще перевіряти інформацію, аби запобігти зловживанням. У ній також міститься заклик не видавати осіб, що розшукуються, якщо є "серйозні побоювання", що червоний циркуляр буде використаний для політичного переслідування. У доповіді наголошується, що загальна кількість червоних циркулярів зросла в рази: з приблизно 2 340 у 2005 році до майже 12 800 у 2016 році. Кількість підозр у зловживаннях злетіла вгору ще стрімкіше. Якщо у 1996 році комісія CCF розглядала лише 18 таких випадків, то у 2016-му - понад 800.

За даними німецької преси, яка посилається на правозахисні організації, у використанні Інтерполу в політичних цілях часто підозрюють Росію, Сирію, Іран і Китай. У Інтерполу немає такої статистики, говорить Фабріціус, але є дані, які побічно підтверджують ці припущення. За його словами, за кількістю запитів до Інтерполу від громадян, які підозрюють, що їх можуть неправомірно розшукувати, лідирують Росія та Україна. "У цих країнах населення явно побоюється, що їхня власна держава зловживає червоними циркулярами, - пояснює Фабріціус. - Диму без вогню не буває".

Росія та Україна в лідерах

У доповіді ПАРЄ часто згадуються приклади з Росії та деяких інших колишніх радянських республік, переважно з Центральної Азії, задокументовані неурядовими організаціями. Серед відомих випадків там описана історія з колишнім чеченським лідером Ахмедом Закаєвим, який отримав політичний притулок у Великобританії, або британським інвестором Біллом Браудером, який пролобіював на Заході "список Магнітського".

Росія кілька разів виписувала на Браудера червоний циркуляр, але комісія Інтерполу CCF визнала запит "в основному політичним". Серед нещодавніх випадків згадується блогер Олександр Лапшин, у якого російське, українське та ізраїльське громадянство. Він був затриманий у грудні 2016 року в Білорусі по червоному циркуляру Азербайджану за відвідування Нагірного Карабаху. Мінськ у лютому видав Лапшина Баку.

Росія безрезультатно кілька разів намагалася затримати Браудера через Інтерпол

Росія безрезультатно кілька разів намагалася затримати Браудера через Інтерпол

Що стосується України, то вона в доповіді ПАРЄ не згадується. Можна припустити, що її поява серед лідерів списку Інтерполу за кількістю запитів громадян пов'язана з політиками, чиновниками та їхніми родичами, що втекли з країни після зміни влади у 2014 році - переважно до Росії.

Україна оголосила в розшук колишнього президента Віктора Януковича і багатьох осіб з його оточення в основному за підозрою в корупції. Росія нікого з них не видала. Як стало відомо навесні, Інтерпол скасував червоний циркуляр на Януковича і деяких його соратників. Адвокати колишнього українського президента заявили, що Інтерпол визнав наявність політичних мотивів у діях Києва.

Як реформувати Інтерпол

Фабріціус критикує Інтерпол за те, що той довго не реагував на різкий стрибок червоних циркулярів і підозр у зловживанні ними. Лише нещодавно, вже в 2017 році, комісія CCF була реформована, її склад розширили, і вона стала засідати частіше. Однак і цього недостатньо, вважає німецький політик.

Депутат Бундестагу пропонує, щоб CCF перевіряла сумнівні червоні циркуляри ще до їхньої публікації, тобто до того, як вони розійдуться по світу. Саме це має торкнутися "чутливих" країн, тобто "країн, в яких можна припустити наявність протиправних запитів", пояснює політик. Крім того, Фабріціус пропонує запровадити санкції проти країн, які використовують Інтерпол в політичних інтересах, що заборонено правилами його роботи. Політик виступає за оприлюднення переліку таких держав і хоче зобов'язати їх платити штрафи.

Дивитись відео 02:10
Now live
02:10 хв

Чи поверне Інтерпол Януковича у розшук? (05.05.2017)

DW.COM

Аудіо й відео до теми

Реклама