1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Суспільство

Від тероризму до хуліганства: кредит довіри для ветерана

Ольга Журавльова
20 вересня 2019 р.

Чому на захист "мінера" столичного мосту стали одразу два міністерства і чого має навчити інцидент на мосту Метро у Києві.

https://p.dw.com/p/3PwBt
Під час операції правоохоронців на мосту Метро у Києві 18 вересня
Під час операції правоохоронців на мосту Метро у Києві 18 вересняФото: picture-alliance/dpa/Zuma/P. Gonchar

У п'ятницю, 20 вересня, у Києві суд обиратиме міру запобіжного заходу Олексію Бельку, який 18 вересня погрожував підірвати столичний міст Метро. Колишній ветеран бойових дій на Донбасі, який був озброєний і своїми діями тоді паралізував пів столиці на кілька годин, за даними правоохоронців, не висував чітких вимог, стріляв у повітря, влучивши у спостережний дрон. Після тривалих переговорів, він здався. Спочатку йому інкримінували підготовку теракту, однак пізніше його дії перекваліфікували у "хуліганство" та "неправдиве повідомлення про замінування". У підсумку правоохоронці звітують про масштабну і блискучу операцію без постраждалих. А у затриманого з'явилися захисники одразу з двох міністерств.

Поствоєнний синдром

Ще у день затримання захищати інтереси "мінера" взялося міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб на чолі з новопризначеною Оксаною Колядою. "Ми не дозволимо використати цей інцидент для очорнення бійців і ветеранів або для розколу між ними та рештою суспільства", - заявила міністерка, яка сама є учасницею бойових дій.

У відомстві наполягають, що така ситуація свідчить, насамперед, про величезні проблеми колишніх вояків, пов'язаних з належною адаптацією. Найближчим часом на розгляд уряду буде представлена державна цільова програма реабілітації ветеранів. На думку Коляди, в країні повинен бути комплексний підхід і політика щодо захисту прав та інтересів ветеранів після їх служби, аби запобігти подібним інцидентам.

До слова, за даними міністерства у справах ветеранів, за останні п'ять років в Україні нараховують майже 370 тисяч осіб, які є учасниками бойових дій у зв'язку з подіями на Донбасі. Статус особи з інвалідністю унаслідок війни мають майже 11 тисяч ветеранів.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що Белько "вчинив безглузді дії, перебуваючи під дією наркотиків (...), однак почувши і зрозумівши його історію", сказав, що "це і наша з вами відповідальність також".

На поруки до Авакова

Глава МВД пообіцяв звернутися до суду "з клопотанням про мінімальне покарання": від себе особисто та від імені командира КОРДу - підрозділу Нацполіції, який безпосередньо проводив затримання Белька.

"Я не поділяю думку, що це спільна відповідальність, оскільки суспільство робить все, що може, включаючи волонтерські рухи, допомагаючи тим, хто воює, їхнім родинам, також і пораненим", - каже у розмові з DW директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. Він переконаний, що питання психологічної реабілітації, влаштування бійців після служби на роботу тощо повинні вирішуватись саме на рівні держави.

Не підтримує міністра у намірі взяти Белька на поруки і експерт Інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. "Правоохоронна організація не може брати на поруки порушників закону", - наголошує він у коментарі  DW. Більше того, у словах міністра Петренко бачить політичні ігри: "Гадаю, тут можливі два варіанти: бажання сформувати імідж сильного, але милосердного міністра. І друге - це загравання з ветеранами та частиною патріотичного електорату, який може симпатизувати Бельку".

Експерт додає, що популяризація в суспільстві насильницьких методів може обернутися непередбачуваними наслідками. "Демонстрована модель поведінки впливає на людей і може призвести до того, що у нас можуть з’являтися такі одинаки, як Белько, які вважатимуть, що мають право застосовувати зброю. А одинакам протистояти практично неможливо", - підсумовує Петренко. 

Натомість директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала вітає вчинок Авакова щодо ветерана, хоча і наголошує, що інцидент на мосту продемонстрував, що правоохоронні органи "м'яко кажучи, не готові до екстрених подій у центрі столиці". "Ця ситуація нагадала усім, що війна - це не щось далеке і потрібно бути готовим до різних ситуацій", - наголошує фахівець. Бала сподівається, що будуть зроблені відповідні висновки і посилені заходи швидкого реагування.

Уроки для "мирної" України

Наскільки українська столиця та інші мирні міста готові до реальних загроз? На ці питання правоохоронним органам та місцевій владі ще доведеться відповісти. Самі силовики впродовж двох днів після інциденту на столичному мосту переконують, що впоралися з ситуацією "на відміно", а усі підрозділи МВС та СБУ співпрацювали злагоджено. Тим часом, столична поліція уже стикнулася з новим викликом. Ввечері 19 вересня правоохоронці заявили, що отримали чотири повідомлення про масове мінування десятків об'єктів, серед яких мости, садочки, медичні заклади, дипломатичні і держустанови та ТРЦ. Вранці наступного дня поліція після перевірки поінформувала, що повідомлення були неправдивими, але...

Психічні проблеми ветеранів АТО: арт-терапія у Карпатах (18.12.2018)

"Жодна країна не застрахована від проявів тероризму. Тим більше в Україні, де існують такі фактори загрози, як війна, незаконний обіг зброї у кількості понад два мільйони одиниць, маргіналізація частини суспільства. Це все погіршує криміногенну обстановку", - пояснює президент МГО "Міжнародна антитерористична єдність" Олександр Дічек.

І справді - поряд з наявністю в Україні 1,3 мільйонів одиниць вогнепальної зброї, яка облікована, в незареєстрованому обігу, за даними Української асоціації власників зброї, може перебувати від 3 до 5 мільйонів одиниць зброї. За деякими оцінками, з зони збройного конфлікту на Сході України в інші регіони країни потрапило від 700 до 800 тисяч одиниць зброї.

Утім, голова наглядової ради Асоціації власників зброї Георгій Учайкін закликає не пов'язувати інцидент на мосту з питанням зброї на Сході України. За даними правоохоронців, зброя, яку використовував Белько, була зареєстрованою. Однак попереджувальні дії влада може і повинна робити. На думку Олександра Дічека з "Міжнародної антитерористичної єдності", один з необхідних напрямів - посилення захисту інфраструктурних об'єктів. Зокрема, законодавче закріплення офіційного переліку так званих об'єктів "критичної інфраструктури", під якими розуміють системи і ресурси, які є критично важливими для функціонування держави.  

Між тим у Службі безпеки України DW пояснили, що попередити і передбачити нападників-одинаків, як і анонімних телефонних терористів практично неможливо. "На таке не здатна жодна спецслужба світу, ми не можемо контролювати всіх громадян України, хоча запобігання тероризму - це компетенція СБУ", - каже співрозмовник з відомства.

В СБУ запевняють, що останні п'ять років правоохоронні органи працюють у посиленому режимі і попереджають масштабні теракти з великою кількістю жертв. Лише за 2018 рік запобігли 28-ми таким актам.