Від великого вибуху до чорних дір: чим запам′ятається Стівен Гокінг | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 14.03.2018

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Культура й стиль життя

Від великого вибуху до чорних дір: чим запам'ятається Стівен Гокінг

Сучасний геній, найуспішніший популяризатор фізики, людина великої сили волі - усе це про Стівена Гокінга, якого знав і шанував світ, але який так і не отримав Нобелівську премію.

Стівен Гокінг

Стівен Гокінг помер у віці 76 років

"Ми глибоко засмучені з приводу смерті нашого коханого батька," - цитує британська агенція новин Press Association повідомлення дітей Гокінга - Люсі, Роберта і Тіма зранку у середу, 14 березня.

Втім, 76 років, які прожив астрофізик, - це значно довше, ніш йому пророкували лікарі. Наукова кар'єра Гокінга розпочалася саме з удару долі. У віці 20 років - він щойно розпочав роботу над докторською дисертацією - проявилися перші ознаки смертельного захворювання спинного мозку - аміотрофічного латерального склерозу.

Невдовзі хвороба прикувала його до інвалідного візка. Він втратив голос і був змушений спілкуватися за допомогою спеціального пристрою. Та попри хворобу, фізик жив повноцінним життям - як особистим, у якому в нього було два шлюби і троє дітей, так і професійним. У студентські роки, пригадував Гокінг, він був талановитим, але лінивим. І на наукових дослідженнях він повністю зосередився лише після того, як захворів. У 1979 році він стає професором у Кембриджі, на тій самій посаді, яку колись обіймав легендарний Ісаак Ньютон.

Звідки походить матерія?

У Кембриджі Гокінг робить свої головні фізичні відкриття: спираючись на теорію відносності Ейнштейна, він доводить, що "великий вибух" мав статися приблизно 14 мільярдів років тому із так званої "сингулярності" або безкінечно великої щільності - моменту, який неможливо збагнути за допомогою нинішніх формул і законів.

Чорна діра Cygnus X-1 i

Випромінювання чорних дір ніхто так і не виміряв, однак більшість учених вірять у цю теорію Гокінга

Улюблена тема Гокінга - чорні діри - галактичні монстри, що своєю величезною гравітацією поглинають все навколо себе. Його найважливіше відкриття: чорні діри не вічні. Натомість вони помалу випаровуються - через випромінювання, яке на честь нього так і нарекли - випромінюванням Гокінга. 

Однак все це не було доведено, через що Гокінг так і не отримав Нобелівську премію. "Можна, звісно, виміряти випромінювання чорних дір, - говорив Гокінг. - Але на жаль, у нашій галузі, здається, таких людей немає". Попри брак доказів, більшість експертів цілковито переконана в існуванні випромінювання Гокінга.

Це "результат, який витримає випробування сотнями років," - вважає Брюс Аллен (Bruce Allen), директор Інституту Макса Планка з вивчення фізики гравітації у Ганновері та колишній студент Гокінга. "Таких результатів існує не багато", - стверджує дослідник.

Та чи дійсно Гокінг, як стверджує багато хто, був другим Альбертом Ейнштейном? Ні, кажуть колеги-науковці. "Внесок Гокінга, безперечно, не наскільки важливий, як внесок Ейнштейна, - пояснює професор фізики з Гамбурга Клаус Фреденгаґен (Klaus Fredenhagen). - Теорією відносності Ейнштейн приніс щось докорінно нове, чого раніше не було". Гокінг натомість працював у рамках існуючих теорій і саме в цій галузі досягнув важливих зрушень, додає вчений.

Послання українцям

Попри важку хворобу, Гокінг вів активне суспільне життя - брав участь у конференціях, долучався до дискусій, хоча й не часто. За півроку до смерті, у вересні 2017 року, вчений виступив на конференції Ялтинської європейської стратегії (YES) у Києві. Щоправда, у вигляді голограми. Гокінг пояснював, чому досліджувати життя у космосі - так важливо для людства: "Це об'єднає нас перед новим викликом". Людям потрібна ще одна планета, говорив Гокінг, яка "зможе забезпечити виживання людському роду в разі катастрофи на Землі". 

Тоді ж Гокінг згадав і внесок українців у розвиток науки - високо оцінив внесок Володимира Вернадського, а його нащадків закликав більше думати про свободу. "Дивіться на зорі, а не під ноги, залишайтесь допитливими", - таким було найважливіше послання Гокінга у Києві. 

Зробити фундаментальну фізику зрозумілою

Одне є безперечним: Гокінг, як ніхто інший, впорався із тим, щоби захопити космологією широкий загал. У 1988 році вийшла друком його книга "Коротка історія часу". Вона стала однією з найуспішніших науково-популярних робіт у світі. Навіть попри те, що матеріал не так вже й легко збагнути, книгу продавали мільйонними накладами, а він став культовою постаттю.

Сам Гокінг якось зауважив: "Я певен, що своєю популярністю я маю завдячувати хворобі. Людей захоплює контраст між моїми обмеженими фізичними можливостями і величезною природою всесвіту, яку я досліджую. Я належу до архетипу генія-інваліда. Втім, те, що я геній, є сумнівним".

Дивитись відео 01:38

Стівен Гокінг: людина, яка змінила світ (14.03.2018)