Воєнний стан невизначеності: як обмежать права українців у наступні 30 днів | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 28.11.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Воєнний стан невизначеності: як обмежать права українців у наступні 30 днів

Петро Порошенко запевняє, що воєнний стан в Україні використають лише у випадку наземної агресії Росії та він не обмежить права й свободи громадян. Такі обіцянки суперечать визначенню воєнного стану, кажуть юристи.

Закон, який затверджує указ президента про введення військового стану, чекав на підписання спікером парламенту понад добу, хоча 26 листопада для його розгляду скликалось екстрене засідання Верховної Ради, яке тривало до ночі. Президент Петро Порошенко наполягав на негайному введенні особливого правового режиму задля відсічі російській агресії. Для цього він навіть пішов на компроміс із народними депутатами: скоротив термін дії воєнного стану з 60-ти до 30-ти днів та обмежився територією десяти областей.

Воєнний стан заднім числом

Однак голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав закон лише вранці у середу, 28 листопада, - далі його передали президентові, і тільки після підпису голови держави документ оприлюднюють в газеті "Голос України". Лише після цього закон, а з ним і указ про воєнний стан наберуть чинності. Щоб завершити цю процедуру до обіду середи Андрій Парубій навіть збирається надрукувати екстрений випуск "Голосу України".

Втім, коли б не був оприлюднений закон, затверджений ним президентський указ запроваджує воєнний стан в десяти областях України з 14-ї години 26 листопада - тобто фактично заднім числом. Медіаюрист Інституту масової інформації Алі Сафаров вбачає в цьому порушення статті 58 Конституції, яка забороняє зворотну дії законів у часі. Однак Петро Порошенко вважає інакше - в інтерв'ю українським телеканалам 27 листопада він обмовився, що режим воєнного стану "вже вступив в силу".

Без утисків свобод не обійтись

В останніх виступах глава української держави неодноразово запевняв: воєнний стан буде використаний лише у випадку "наземної російської воєнної агресії" та не обмежить права і свободи громадян. Утім, завідувач кафедри загальнотеоретичних та державно-правових наук Києво-Могилянської академії Микола Козюбра стверджує, що такі обіцянки суперечать визначенню воєнного стану. "Його суть саме і полягає в обмеженні свобод задля захисту держави. Причому на чітко визначений період, а не за настання якихось умов", - пояснює юрист із семирічним досвідом суддівства у Конституційному суді України.

Згідно з законом "Про правові основи воєнного стану", його введення напряму обмежує право громадян на представництво в органах влади - адже на цей час забороняється проведення виборів та референдумів. І хоча цього разу особливий режим не вплине на терміни президентських виборів у березні 2019 року, він фактично скасовує вибори до 52-х об'єднаних територіальних громад.

Заборона проведення страйків, масових зібрань та акцій - ще одне істотне обмеження, що автоматично набуває чинності під час воєнного стану. Старший партнер юрфірми "Ілляшев та партнери" Роман Марченко звертає увагу, що дія відповідної статті не обмежується територією, на якій впроваджений воєнний стан, а отже у найближчі 30 днів масові акції заборонені по всій країні.

24 способи обмежити права

Взагалі-то, указ глави держави про введення воєнного стану повинен містити перелік прав людини та інтересів юридичних осіб, які точно будуть обмежені на час його дії, нагадує Алі Сафаров. Однак в документі, який Петро Порошенко подав до парламенту, замість цього вказані права, які лише можуть бути обмеженими. Серед них право на недоторканність житла, таємниця листування, свобода слова та пересування, право на працю та освіту.

Дивитись відео 03:06

Воєнний стан: що буде з гривнею, зарплатами і транспортом (28.11.2018)

"Чи означає зазначена можливість, що ці права дійсно будуть обмежені? Чи будуть вони обмежуватись військовими в кожному конкретному випадку, виходячи з власного розуміння їхнього обсягу конкретними посадовими особами - наразі однозначно сказати не можна. Це порушує один з основних правових принципів - принцип правової визначеності", - розмірковує Сафаров.

Закон "Про правові основи воєнного стану" перелічує 24 заходи правового режиму, які військові можуть застосовувати, обмежуючи права громадян чи інтереси бізнесу. Йдеться, зокрема, про примусове відчуження майна, запровадження трудової повинності, комендантської години чи особливого режиму в'їзду-виїзду для громадян та іноземців, регулювання ЗМІ чи заборону інтернету, чи інтернування (примусове затримання. - Ред.) іноземців. "Утім, що з цього застосовуватимуть військові, незрозуміло. Можливо, конкретний перелік та терміни впровадження цих заходів будуть зазначені у відповідному плані, який має прийняти Кабінет Міністрів",- зазначає Роман Марченко.

На думку Миколи Козюбри, законодавство про воєнний стан надто розмите, враховуючи ті можливості для обмеження прав та свобод, які воно передбачає. "До того ж, такий режим вводиться вперше і в будь-якому разі викличе суперечки. Тому все навантаження з тлумачення його правил у найближчий місяць впаде на суди", - прогнозує екс-суддя Конституційного суду.

Аудіо й відео до теми

Реклама