Влада й мистецтво: інструменталізація творчості | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 15.03.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Влада й мистецтво: інструменталізація творчості

Традиційний образ: за спиною у високих посадовців з політики й бізнесу має бути мальована картина. Зазвичай вона може сказати багато про самого керівника. Цьому перетину мистецтва й влади присвячено виставку в Берліні.

default

Уже впродовж багатьох століть мистецтво є символом статусу в суспільстві. Тож не дивно, що політики й бізнесмени дуже охоче «прикрашають» свої кабінети картинами. Нинішнє покоління впливових діячів, як правило, обирає твори сучасного мистецтва. Виставка «Показати владу – мистецтво як стратегія панування» у берлінському Німецькому історичному музеї звертає свій пильний погляд на цю своєрідну іструменталізацію творчості.

Шредер і «Орел»

Gerhard Schröder mit Baselitz Gemälde im Büro

Один з прикладів виставки – це відомі фотопортрети двох канцлерів Німеччини – Ґергарда Шредера та його наступниці Анґели Меркель. Головну частину на фотографії Шредера займає картина «Орел» відомого сучасного німецького художника Ґеорґа Базелітца. Орел з німецького герба падає головою вниз у невідому прірву. Його крила виглядають дуже обпатраними. Від Шредера на фото – лише профіль.

Екс-канцлер сидить за своїм робочим столом у відомстві голови німецького уряду й дивиться на орла на картині за його спиною. Така композиція демонструє дуже впертого і багато в чому авторитарного канцлера, каже Рудольф Трабольд з Німецького історичного музею. «В цьому є чітка новизна. Шредер ніби каже: так, я з покоління «шістдесятників», я пройшов через усілякі ситуації й інституції, я – дуже іронічний, витримую дистанцію, але я можу собі це дозволити, я стою над усім цим. Це одне з послань цього портрету. З іншого ж боку можна чітко побачити, як Шредер може грати з інструментами влади. І оточувати себе іншими статусними речами, як то перова ручка Montblanc чи очевидно дизайнерська попільничка, які теж видно на портреті. Шредер інсценує себе як майстра різних речей, адже йдеться не про випадковий знімок, а про майстерну інсценізацію, яка має дійти до суспільства», - каже Трабольд.

Меркель і Аденауер

Angela Merkel Büro mit Gemälde von Kokoschka

Геть інакше виглядає фотопортрет Анґели Меркель. У неї за спиною – не сучасне мистецтво, як у Шредера. Перша жінка-канцлер віддала перевагу портрету її взірця, першого німецького канцлера Конрада Аденауера, роботи Кокошки. Портрет виконаний у експресіоністській манері. Меркель виглядає відкритою на своєму робочому місці, вона спокійно посміхається в камеру, а на фото велику частину займає письмовий стіл канцлера, без особливих статусних символів, а просто дуже великий, він навіть здається нескінченним. І сам фотопортрет, і обраний твір мистецтва чітко відображають стиль політика Меркель – спокійний, дуже стриманий, традиційний, без авторитарних рис.

Мистецтво відіграє свою роль не лише для сильних світу цього з політичного терену. Бізнес – це справжній споживач сучасного мистецтва. «Переходимо до другого важливого пункту нашої виставки, а саме до мистецтва й бізнесу. Тут впадає в око передусім сильна монотонність, важко відрізнити, де розташувалися картини – в приміщенні банку чи енергетичної компанії «e-оn» чи інших офісних приміщеннях. Все здається взаємозамінним», - каже Трабольд.

Бізнес: тільки на фоні сучасних творів

Грошовиті підприємства, здається, просто закохані в сучасне мистецтво. Фарби, геометричні композиції – це їхні особливі улюбленці. Їхній зміст ні до чого не зобов’язує, але водночас означає прихильність до інновацій. На виставці в Берліні представлено величезний ряд фотопортретів менеджерів. Усі вони – на тлі абстрактних сучасних картин. Саме цей факт став вихідним для ідеї проведення виставки, розповідає Рудольф Табольд, водночас зауважуючи: «Хто бував на управлінських поверхах Deutsche Bank, той знає, що в них там є і картини доби бароко, і доби ренесансу. Але коли робляться фотографії, то обираються завжди твори сучасного мистецтва. Для того, аби продемонструвати, що компанія дивиться вперед, вона динамічна, прагне розвитку, плюс інший позитивний підтекст».

Спротив тенденціям

Саме таке свідоме використання сучасного мистецтва бізнесом обурює лейпцизьку художницю Верену Ландау. А останньою краплею для неї стало фото якогось пихатого глави правління на тлі її абстрактної картини. Після цього художниця зареклася співпрацювати з банками й відтворила цей порив у своїй творчості.

На берлінській виставці представлені картини Верени Ландау, які є нічим іншим, як змальованими фотографіями бізнесменів на тлі абстрактних картин. Вийшло подвійне віддзеркалення мистецтва, яке відмінно виставляє на показ інсценування самих себе «сильними світу цього» та використання сучасного мистецтва для цього.

Автори: Надіне Войчік / Леся Юрченко

Редактор: Тетяна Бондаренко