Ви застрягли в аеропорту: відстоюйте свої права! | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 21.12.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Ви застрягли в аеропорту: відстоюйте свої права!

Через негоду сотні й тисячі рейсів по всій Європі протягом останніх днів були скасовані, пасажири по кілька днів провели в аеропортах. Люди обурені й вимагають компенсацій. Які права у цих випадках мають постраждалі?

default

Застряглим пасажирам у Франкфурті роздають напої

Чекати на валізах завжди неприємно. Тим паче якщо через запізнення рейсу доводиться скасовувати зустрічі або виправдовуватися перед роботодавцем. У більшості випадків можна і треба вимагати від авіакомпанії компенсації. Звісно, перевізники часто намагаються «відшити» постраждалих клієнтів, аби мінімізувати збитки. Однак якщо знати свої права, можна добитися правди.

Одразу варто зазначити: прав у пасажирів більше, якщо вони летять рейсом авіакомпанії, яка зареєстрована в одній з країн Європейського Союзу. У такому випадку перевезення підпадає під дію розпорядження ЄС 261/2004. Воно встановлює права пасажирів на компенсації у випадках запізнення або скасування рейсів. Дія документу поширюється також на рейси усіх авіакомпаній, якщо виліт здійснюється з території ЄС.

Вас мають щонайменше нагодувати

Згідно із законодавством ЄС, у разі запізнення рейсу на дві години й більше пасажирам має бути надано напої та їжу, в разі перенесення рейсу на наступний день - номер у готелі, а також транспорт до готелю. Крім того, «застряглі» пасажири мають право на зв'язок коштом перевізника: два телефонних дзвінка, два електронних листи або повідомлення факсом.

Чіткої межі між запізненням та скасуванням рейсу розпорядження не проводить. Однак юристи на практиці виходять із того, що рейс, який запізнюється більш ніж на три години, може вважатися анульованим. Зокрема відповідне рішення торік ухвалив Європейський суд. Рейс, який буде запропоновано пізніше – за п’ять годин чи на наступний день, має вважатися рейсом «на заміну», а не «запізненим рейсом». У разі раптового скасування рейсу, навіть якщо буде запропоновано інший варіант перевезення, розпорядження ЄС передбачає компенсації. Залежно від відстані перельоту, розмір компенсації становить 250, 400 або 600 євро. Крім того, якщо запізнення складає понад п’ять годин, пасажир має право обирати – забрати гроші за квиток чи чекати на інший рейс, який запропонує перевізник.

Flash-Galerie Frankfurt Flughafen Schneechaos

Добре, якщо Ваша авіакомпанія має в аеропорту принаймні своє представництво. До дискаунтерів часто можна звернутися лише е-мейлом

Форс-мажор або брехня?

Авіакомпанії мають право не платити компенсації, якщо причиною перенесення вильоту стали форс-мажорні обставини. До таких належать, зокрема, погодні умови й страйки. Однак тут треба бути пильним: форс-мажор має місце лише в тому разі, якщо перевізник вжив усіх можливих заходів, аби його уникнути. Скажімо, якщо аеропорт закритий, заборонив виліт і не приймає літаки – форс-мажор очевидний. Утім, нерідко затримка рейсів відбувається через неякісну підготовку літаків з урахуванням погодних умов. Приміром, через недбалість технічного персоналу з літака своєчасно не зняли кригу. Нерідко скасування рейсу можна уникнути – адже погоду в сучасному світі можна передбачити. Отже, якщо більшість рейсів здійснюються, попри погоду, а скасований саме ваш, треба вимагати детальних роз’яснень причин затримки, і, цілком імовірно, є підстави розраховувати на компенсацію.

Експерт Берлінського центру захисту прав споживачів Єва Клаар радить пасажирам не вірити представникам авіакомпаній на слово, а перевіряти інформацію. Скажімо, якщо кажуть «через погодні умови», можна вимагати підтвердження з боку диспетчерської служби аеропорту. Саме ця служба відповідає за безпеку польотів і вирішує, чи давати «добро» на виліт того чи іншого літака. Офіційна статистика свідчить, що лише 13 відсотків рейсів запізнюються через погодні умови. У 17 відсотках випадків ідеться про логістичні проблеми, приміром, перевантаженість аеропорту. Натомість у кожному другому випадку провина за запізнення лежить безпосередньо на авіакомпаніях.

Отже, навіть якщо погода очевидно дуже погана, доводити обґрунтованість затримки літака має саме перевізник, нагадує Єва Клаар. Вона радить у будь-якому разі подавати представникові компанії заявку на отримання компенсації.

Flash-Galerie Gewinner und Verlierer der Aschewolke

Спати на підлозі не обов´язково. Вимагайте готель!

Погодні умови – улюблена байка авіаперевізників

На практиці, стверджують захисники прав споживачів, авіакомпанії нерідко безпідставно посилаються на погану погоду, мотивуючи скасування рейсу. Показовим є нещодавнє рішення Верховного федерального суду Німеччини. Двоє німецьких туристів позивалися проти нідерландської авіакомпанії KLM, яка перенесла на наступний день рейс з Франкфурта до Амстердама, пославшись на погані погодні умови у пункті призначення. Адвокат потерпілих, проаналізувавши обставини, у суді звинуватив KLM у брехні. Юрист, який спеціалізується на суперечках з авіаперевізниками, заявив, що KLM, як і деякі інші компанії, скасовує рейси, які видаються нерентабельними через низьку наповненість, і переброньовує на наступний день.

Судді визнали цю аргументацію обґрунтованою і присудили потерпілим компенсацію в розмірі 600 євро. Це максимальна сума компенсації, яка передбачена для дальніх рейсів. Річ у тім, що в Амстердамі пасажири мали пересідати на літак до однієї з країн Карибського басейну. Таким чином суд створив прецедент, визначивши, що компенсації мають сплачуватися за відстанню до кінцевого пункту призначення, а не місця пересадки.

Брати тільки грішми!

Нерідко авіакомпанії пропонують для залагодження конфлікту ваучери на певну суму, які можна використати для купівлі квитка або послуги саме цієї компанії. Це у жодному разі не може розглядатися як передбачена законом компенсація, попереджають юристи. Її варто брати лише в тому разі, якщо вартість ваучера значно перевищує вартість грошової компенсації.

Аби уникнути виплати компенсацій, авіакомпанія має повідомити про скасування рейсу не пізніше, ніж за два тижні. У проміжку між тижнем і двома перевізник має запропонувати альтернативний рейс, який вилітатиме максимально на дві години раніше або пізніше. У будь-якому іншому разі пасажир має право отримати назад гроші й вимагати компенсації.

Якщо ваш рейс не підпадає під дію законодавства ЄС, ваші права гарантує так звана Монреальська угода. Згідно з цим документом, у разі багатогодинного запізнення або скасування рейсу авіаперевізник має відшкодовувати викликані цим витрати пасажирів. Крім того, передбачена компенсація за втрату багажу – до 1300 євро за місце. Головна відмінність від приписів ЄС – за Монреальською угодою, пасажир має підтверджувати виниклі витрати документально та доводити їхню обґрунтованість. Натомість розпорядження ЄС передбачає чітко встановлену грошову компенсацію.

Не забувайте про свої права

Звісно, нерідко авіакомпанії намагаються уникнути сплати компенсацій. Єдиний інструмент державного впливу на авіакомпанії – штрафи. За шість років, відколи діє розпорядження ЄС, приміром, у Німеччині на авіакомпанії було накладено 34 штрафи. Тим не менше, ігнорувати скарги пасажирів багатьом авіакомпаніям видається вигіднішим. Тому доводиться судитися. Оскільки судових позовів проти авіакомпаній стає дедалі більше, цю нішу вже помітили і страхові компанії. Віднедавна один з німецьких страховиків пропонує пасажирам спеціальну страховку для тих, хто часто подорожує, яка покриває всі витрати на адвоката, якщо доведеться судитися з авіакомпаніями.

Утім, статистика доводить, що далеко не всі постраждалі пасажири відстоюють свої права. Зокрема з 800 тисяч рейсів, які були здійснені через аеропорти Німеччини 2009 року, 1816 мали запізнення на більш як три години. Тобто пасажири цих рейсів мали право отримати компенсації. Таким чином у перерахунку кілька тисяч пасажирів могли щодня вимагати відшкодування. Але, за даними Федерального відомства авіаперевезень (LBA), відповідні заявки подають лише від трьох до чотирьох тисяч пасажирів на рік.

Євген Тейзе/ afp/dapd/dpa

Редактор: Христина Ніколайчук

DW.COM

Реклама