Вибори по-російськи - цього разу і для Криму | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 13.09.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Вибори по-російськи - цього разу і для Криму

Спостерігачі наперед готові підбити підсумки голосування, що відбудеться у багатьох регіонах Росії та в анексованому Криму 14 вересня. За словами експертів, інтриги російські вибори позбавлені через дії влади.

Єдиний день голосування відбудеться в Росії 14 вересня. Цього разу вибори проведуть і на анексованому Росією у березні цього року українському півострові Крим. Загалом у 14-ти регіонах обиратимуть депутатів законодавчих зборів, у 21-му регіоні - депутатів муніципалітетів, а в 33-х регіонах визначать голів суб'єктів федерації - губернаторів та мерів. Як зауважують експерти, навіть вони вже почали втрачати інтерес до цієї передвиборної кампанії через те, що її результати фактично визначені наперед.

І нудно, і сумно

Як зазначив в інтерв'ю DW співголова руху на захист прав виборців "Голос" Григорій Мельконьянц, з усіх виборів, які відбудуться 14 вересня, найбільше зацікавлення викликають вибори місцевого рівня у невеличких селах, оскільки там "збереглася хоча б якась конкуренція". З великих суб'єктів увагу експерта привернули Алтай, Якутія, Мурманськ і Псков - регіони, де, за словами Мельконьянца, на виборах губернатора є шанс проведення другого туру.

Григорій Мельконьянц

Григорій Мельконьянц

Самі ж виборчі кампанії, за оцінкою співголови "Голосу", всюди вийшли нудними і "позбавленими креативу". "Жодних нових, яскравих ідей під час передвиборної агітації ми не побачили, а теледебати взагалі були такими, що не викликали жодного інтересу", - зазначив Мельконьянц в інтерв’ю DW.

Тиск на кримських татар у Криму

Не обійшлось і без відвертих порушень. За умов підвищених заходів безпеки уперше за російським законодавством обирають депутатів так званих місцевих рад і Держради Криму. Судячи з повідомлень, які надходять з анексованого Росією українського півострова, нова самопроголошена влада, чиї представники тепер дружно влилися в лави прокремлівської "Єдиної Росії", зробила все, щоб ці вибори відбулись так само легко і з потрібним для Москви результатом, як і "референдум" про відокремлення Криму від України у березні 2014 року.

Так само, як і навесні, лідери кримських татар закликали бойкотувати голосування. За даними Рефата Чубарова, кримські татари зазнають тиску з боку проросійської влади. Від того, чи підуть люди на голосування, чи ні, залежить, чи одержать вони соціальні виплати, заявив голова Меджлісу кримських татар журналістам у Києві. Раніше російська влада звинуватила Чубарова в "дестабілізації ситуації" і заборонила йому впродовж п'яти років відвідувати Крим.

Прості способи маніпуляції на виборах

Були відзначені й інші порушення. За словами керівника Міжрегіонального об'єднання виборців Андрія Бузина, котрий вивчав перебіг передвиборних кампаній у Москві, де 14 вересня обирають депутатів Мосміськдуми, і в Санкт-Петербурзі, де відбуваються вибори губернатора і депутатів муніципальних рад, у "північній столиці" активно застосовувався адміністративний ресурс. Експерт пояснює це тим, що у партії влади є завдання закріпитись на місцевому рівні для гарантування потрібного результату на виборах федерального значення.

Андрій Бузин

Андрій Бузин

"У Петербурзі ми спостерігали і недопущення кандидатів від опозиції, починаючи зі стадії реєстрації, і дострокове голосування, і інші брудні технології, відомі з минулих виборів", - заявив Бузин в інтерв'ю DW. Як зауважив політолог, співорганізатор ініціативи "Громадянин спостерігач" Дмитро Орешкін, російська влада у цілому змінила тактику ведення виборів, адже перенесла технології фальсифікації з дня голосування і моменту підрахунку голосів на більш ранні етапи кампанії.

Це стало можливим після того, як за місяць до початку теперішньої виборчої кампанії було змінено умови реєстрації кандидатів. Поправки до закону про вибори змусили всі партії, за винятком чотирьох-п'яти, представлених у Держдумі, і партії "Яблуко", зібрати підписи для реєстрації партійних списків, а підписів мало бути не менше трьох відсотків від кількості виборців в окрузі. "Це безглузда норма, якої не було ніде і ніколи", - заявив Бузин.

Сито реєстрації в депутати муніципалітетів у Петербурзі змогли пройти лише 120 з 265 кандидатів від партії "Громадянська платформа" Михайла Прохорова, 327 з 918 осіб - висуванців від партії "Справедлива Росія", 244 з понад 600 кандидатів від КПРФ і 23 людини з 44-х від партії "РПР-Парнас". У цілому по Росії, за даними руху "Голос", рівень відсіву на стадії реєстрації коливається від десяти відсотків у партії "Яблуко" до 73 відсотків у "РПР-Парнас" - однієї з головних рушійних сил протестного руху "За чесні вибори".

Влада змінює тактику, але зберігає стратегію

А от на виборах у Москві, за словами Андрія Бузина, у низці округів можна було спостерігати унікальне явище - відмову кандидатів від "Єдиної Росії" від участі в гонці. Таким чином, головними фаворитами у своїх округах стали кандидат від партії "Яблуко", правозахисник Андрій Бабушкін, кандидат від "Справедливої Росії", муніципальний депутат Ілля Свиридов, кандидат від КПРФ, внук незмінного лідера російських комуністів Геннадія Зюганова - Леонід.

Утім, зрештою, це робиться лише для того, щоб створити видимість наявності альтернативи, вважають експерти. За їхньою оцінкою, у Мосміськдумі VI скликання буде не більше 4-6 депутатів від опозиції при загальній кількості 45 осіб, а рішення ухвалюються там простою більшістю. "Стає зрозуміло, що Московська міська Дума залишиться абсолютно керованим органом, що перебуває під контролем виконавчої влади міста", - переконаний Андрій Бузин.

Дмитро Орешкін

Дмитро Орешкін

Ще один тактичний хід, який раніше випробували на виборах мера Москви, а 14 вересня, за словами Дмитра Орешкіна, повторять відразу у 22 регіонах, де обиратимуть губернаторів,- це дострокове припинення повноважень голів регіонів, призначених президентом. Оскільки рішення ухвалювали в останній момент, то альтернативні кандидати не встигали провести повноцінну кампанію.

Натомість чинні губернатори одержували шанс зберегти посади і, пройшовши всю процедуру виборів, підтвердити легітимність подарованих президентом повноважень, вважає Орешкін. Таким способом скористались губернатор Мурманської області Марина Ковтун, губернатор Тюменської області Володимир Якушев (обидва - члени Вищої ради "Єдиної Росії") і губернатор Санкт-Петербурга Георгій Полтавченко (колишній представник президента у Центральному федеральному окрузі).

Низька явка - нова головна проблема

Головною проблемою цих виборів, як сходяться експерти, стане низька явка виборців. Для Москви називається цифра - не більше 25 відсотків від усіх виборців. У такому разі навіть переможець, який набере 50 відсотків голосів, зможе відчувати кризу довіри, оскільки фактично за нього проголосували тільки 12 осіб зі ста, відзначає Дмитро Орешкін. "Для влади вибори стали відігравати більше ритуальну роль.

Стоїть завдання одержати певні результати, і у підсумку все скотилося до відвертої та непристойної профанації", - сказав Григорій Мельконьянц в інтерв'ю DW. Експерт руху "Голос" не виключає, що проблеми, які проявилися при підготовці до єдиного дня голосування 14 вересня, можуть спонукати владу переосмислити своє ставлення до самого інституту виборів.

DW.COM

Реклама