Венеціанська комісія і мови в школі: відкрите питання - російська | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 11.12.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Венеціанська комісія і мови в школі: відкрите питання - російська

Рекомендації Венеціанської комісії щодо мовного питання в законі "Про освіту" в Україні назвали справедливим. Уряд каже, що готовий їх реалізувати. Утім, одне питання і надалі має вибуховий потенціал - російська мова.

Вчитися рідною мовою в Україні представники нацменшин зможуть лише у початковій школі

Згідно з новим законом про освіту, повністю вчитися рідною мовою в Україні представники нацменшин зможуть лише у початковій школі

Отримати експертний висновок Венеціанської комісії нового українського закону "Про освіту" хотіла передусім українська сторона, аби нівелювати "політичну стурбованість" сусідніх країн, зокрема Угорщини і Румунії. Угорський уряд обурило те, що мовою освіти в Україні, зокрема і для шкіл нацменшин, визначається державна, українська, мова. Зокрема, стаття 7 цього закону зменшує обсяги освіти мовами меншин, особливо після завершення початкової школи. Згідно з законом, з 2020 року представники нацменшин зможуть навчатися рідною мовою лише до 4 класу включно. Починаючи від 5 класу, весь навчальний процес вестиметься українською мовою, а мови нацменшин повинні будуть вивчатися лише як окремий предмет.

Міжнародний скандал

Текст цієї статті, яку зрештою й ухвалили депутати Верховної Ради, суттєво відрізняється від проекту, щодо якого відбувалися консультації з меншинами. Це стало додатковим подразником у мовній суперечці між урядами Угорщини та Румунії та Києвом. А румунська спільнота, яка проживає в Україні, навіть попросила президента Петра Порошенка ветувати цей закон, назвавши його неконституційним.

Глава МЗС Угорщини Петер Сіярто

В МЗС Угорщини пообіцяли заважати інтеграції України до ЄС, поки мовну норму закону про освіту не змінять. На фото: глава МЗС Угорщини Петер Сіярто

Зрештою крапку в міждержавній суперечці мала поставити Венеціанська комісія. Українська сторона дуже на це розраховувала, адже на карту було поставлено подальші взаємовідносини між Україною і ЄС та НАТО, оскільки після ухвалення закону в міністерстві закордонних справ Угорщини заявили, що блокуватимуть будь-яке подальше зближення України з Європою. "Венеціанська комісія на стороні справедливості, й називається це "демократія через право". Тому ми  звернулися і отримали результат. Над його реалізацією і будемо працювати з громадами. Крапка", - написав  у Twitter після оприлюднення рекомендацій комісії міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Ар'єв: питання Будапешта і Бухареста закриті

Член комітету Верховної Ради у закордонних справах, голова постійної делегації України у Парламентській асамблеї Ради Європи Володимир Ар'єв вважає, що у офіційного Будапешта після рекомендації Венеціанської комісії більше не повинно бути питань щодо українського освітнього закону. "Угорські і румунські політики не отримали для себе нічого. Немає рекомендацій змінювати статтю 7, через яку Угорщина влаштувала шантаж євроінтеграцією. Є рекомендація уточнити норми щодо мов нацменшин в майбутньому законі про середню освіту", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Володимир Ар'єв.

В свою чергу міністерство освіти і науки (МОН) України вже заявило, вважає збалансованими та конструктивними рекомендації Венеціанської комісії щодо статті про мову навчання в законі "Про освіту" та має намір їх дотримуватися. "Міністерство освіти і науки України готове сприяти деталізації статті 7 в законі "Про загальну середню освіту", а також погоджується з рекомендацією про продовження перехідного терміну для імплементації. З педагогічної точки зору продовження перехідного періоду є обґрунтованим, і МОН повністю готове підтримає цю рекомендацію.", - йдеться в повідомленні прес-служби відомства.

Наразі Закон "Про освіту" вказує, що повноцінно в силу мовна стаття має вступити в 2020 році. В МОН кажуть, що готові  працювати над подальшою розробкою різних підходів до навчання меншин із урахуванням їхніх освітніх потреб. "Основна ціль - забезпечити достатній рівень володіння як державною, так і рідною мовами", - йдеться у повідомленні відомства.

Українська - обов'язкова

В парламентському комітеті України з питань освіти та науки вважають, що Венеціанська комісія дослухалася до позиції української сторони про важливу роль державної мови для навчання дітей, включаючи і представників нацменшин. Член цього комітету Тарас Кремінь переконаний, висновки Венеціанської комісії є прийнятними для України і політично незаангажованими.  Адже у рекомендаціях Венеціанська комісія підтвердила право України стверджувати державну мову в освіті. "Без належного фінансування школи, без модернізації , без ефективної перепідготовки вчителів та кадрових ротацій, українська школа не зможе бути ефективною. Ми повинні працювати, аби в місцях компактного проживання нацменшин була можливість і бажання вчити українську. Треба використовувати і українське законодавство, і міжнародний досвід, аби у всіх були рівні права", - сказав DW Тарас Кремінь.

За даними МОН, в Україні нині працюють 176 шкіл із угорською мовою навчання. Здебільшого вони розташовані у Закарпатській області. За словами Тараса Креміня, більшість дітей, які там навчаються взагалі не знає української мови, бо і вчителі слабо нею володіють. За офіційною статистикою Українського центру оцінювання якості освіти, у 2016 році понад 36 відсотків випускників Закарпаття здали зовнішнє незалежне оцінювання з української мови з результатом від 1 до 3 балів за 12-бальною шкалою. "Білінгвізм для цих дітей міг би бути виходом для них", - припускає Кремінь.

Російська як камінь спотикання

Експерт групи "Освіта" Реанімаційного пакету реформ Іван Примаченко вважає, що висновок Венеціанської комісії щодо мовного питання у закону "Про освіту" відкриває простір для діалогу між усіма зацікавленими особами, аби знайти баланс між вивченням української мови та мов нацменшин. Натомість, на його думку, в України можуть бути проблеми з одним зауваженням Венеціанської комісії щодо викладання в українських школах російською мовою. Зокрема, експерти Венеціанської комісії вказують на те, що новий  закон України "Про освіту" не надає ніяких рішень для мов, які не є офіційними мовами ЄС, зокрема для російської, найбільш використовуваної недержавної мови. І менш сприятливе ставлення до цих мов важко виправдати, і тому постає питання дискримінації. "Російська мова в Україні і так добре захищена. В умовах війни навряд чи російську мову в Україні будуть ще більше захищати. Хоча це питання в Україні дуже дискусійне і доволі складне", - вважає Примаченко.

Питання російської мови в школах України обіцяє лишатися суперечливим і надалі

Питання російської мови в школах України обіцяє лишатися суперечливим і надалі

Координатор освітньої програми громадської організації "Опора" Наталя Матківська припускає, що це зауваження Венеціанської комісії про російську мову в українській освіті може підняти на міжнародному рівні нову хвилю обурення, а тому радить Києву готуватися до такого виклику. Разом з тим у МОН України вказують, що у заключному пункті висновку Венеціанської комісії, де містяться чіткі рекомендації, за якими Рада Європи проводитиме моніторинг імплементації Україною рекомендацій, не згадується російська мова.

Дивитись відео 03:56
Now live
03:56 хв

Закон про освіту: що відбувається у дитсадках і школах на Закарпатті (08.12.2017)

Аудіо й відео до теми

Реклама