Венесуела: хронологія кризи соціалістичної моделі | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 21.08.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Світ

Венесуела: хронологія кризи соціалістичної моделі

Венесуела - одна з найбагатших на нафту держав світу - колись була маяком для лівих у Латинській Америці. Тепер країна знаходиться на межі краху. DW згадує історію її падіння.

Учасники акції протесту у Венесуелі будують барикади, 30 липня

Учасники акції протесту у Венесуелі будують барикади, 30 липня

1998-2013 роки: Чавес закладає основи соціалістичної мрії

У грудні 1998 року харизматичний полковник у відставці Уго Чавес виграє президентські вибори у Венесуелі. Своїм успіхом він передусім зобов'язаний малозабезпеченим верствам населення, до яких Чавес цілеспрямовано звертався під час виборчої кампанії і яких схилив до свого бачення соціалістичного майбутнього країни.

Через рік виборці переважною більшістю голосів схвалюють на референдумі запропоновану Чавесом нову "боліваріанську конституцію". Її ключовими елементами стають сильна президентська влада з широкими можливостями участі населення в політичному житті за допомогою референдумів і всенародних опитувань, націоналізація ключових галузей промисловості, панамериканізм у зовнішній політиці, пов'язаний з рішучим відмежуванням від США.

Слідом за розпочатим за закликом опозиції загальним страйком і масовими протестами, які супроводжувалися кровопролиттям, у квітні 2002 року в країні відбувається спроба путчу. Після двох днів невизначеності Чавесу вдається взяти владу в свої руки.

Уго Чавес

Уго Чавес

У грудні 2006 року він вдруге перемагає на президентських виборах, набравши 63 відсотки голосів. Опозиція дедалі голосніше звинувачує президента у схожому на диктаторський стиль правління. Влада у травні 2007 року відмовляє у продовженні ліцензії телеканалу RCTV,  який критично висвітлює її діяльність. Це спровокувало жорстку критику як всередині країни, так і з-за кордону.

У лютому 2009 року знову проводиться референдум щодо зміни конституції, згідно з якими особи, які обираються на держпосади (зокрема, і на посаду президента), можуть балотуватися без обмеження кількості термінів. І в цьому випадку Чавес домагається успіху на референдумі.

У листопаді 2012 року він востаннє виграє президентські вибори, заручившись підтримкою 54 відсотків виборців. 5 березня 2013 року Уго Чавес помирає від раку у віці 58 років.

2013 рік: Мадуро приходить до влади, країна сповзає в кризу

Уго Чавес назвав своїм наступником Ніколаса Мадуро

Уго Чавес назвав своїм наступником Ніколаса Мадуро

Ніколас Мадуро, якого Чавес особисто назвав своїм наступником, стає на чолі Венесуели. У квітні 2013 року Мадуро  з невеликою перевагою здобуває перемогу на президентських виборах над представником ліберальної опозиції Енріке Капрілесом і продовжує соціалістичний курс Чавеса. Однак економічна ситуація в країні погіршується на очах, невдоволення населення зростає. Загострюється дефіцит продуктів харчування і медикаментів.

2014 рік: масові протести і затримання опозиціонерів

Складна ситуація на споживчому ринку призводить до масових акцій протесту. Вони почалися в лютому і тривали кілька місяців. У сутичках загинули 43 людини. У протестах спочатку беруть участь студенти, однак поступово до них приєднуються і представники інших верств населення. Поліція дає учасникам протесту жорстку відсіч, щоб припинити прояви невдоволення. Лідера опозиції Леопольдо Лопеса засуджують до 13 років і 9 місяців тюремного ув'язнення за "заклики до насильства".

Леопольдо Лопес

Леопольдо Лопес

2015 рік: важлива перемога опозиції на виборах

На парламентських виборах опозиція домагається першого великого успіху за 17 років, отримуючи дві третини депутатських мандатів. Парламент стає найсерйознішим супротивником президента Мадуро і структур, що перебувають під контролем глави держави.

2016 рік: економічна криза загострюється

Мадуро оголошує в країні надзвичайний стан і управляє за допомогою декретів, минаючи парламент. Відбувається падіння курсу національної валюти, інфляція в країні досягає найвищої у світі позначки. Венесуельці ходять за покупками з сумками, набитими грошима.

2017 рік: країна на межі банкрутства

Вірний президенту Верховний суд намагається у березні 2017 року позбавити парламент влади. Опозиція називає те, що відбувається, спробою перевороту. Через кілька днів генеральний прокурор Луїза Ортега віддає розпорядження про скасування рішення Верховного суду. Ортега дедалі більше схиляється на бік критиків уряду Мадуро. У квітні посилюються криваві зіткнення під час вуличних акцій протесту, гинуть 100 осіб, 4500 людей взяли під варту.

1 травня Ніколас Мадуро оголошує про скликання Національної конституційної асамблеї (установчих зборів), якій доручено написати нову конституцію. Цей крок оцінюється критиками президента як спроба обійти неугодний йому парламент. Опозиція оголошує бойкот виборів в установчі збори. 5 липня прихильники президента вриваються в підконтрольний опозиції парламент і б'ють депутатів. Повідомляється про поранення вісьмох парламентарів.

30 липня без участі опозиції у Венесуелі проходять вибори в установчі збори, які супроводжує різка критика з-за кордону. Як і очікувалося, за підсумками голосування домінують прихильники Мадуро. Своїм першим рішенням установчі збори відправляють у відставку генпрокурора Луїзу Ортега. 1 серпня лідера венесуельської опозиції Леопольдо Лопеса і мера столиці країни Каракаса Антоніо Ледесму за рішенням суду поміщають у військову в'язницю. Через кілька днів їх повертають під домашній арешт, під яким вони перебували раніше. Парламент остаточно позбавлений повноважень.

2018 рік: гіперінфляція і деномінація болівара

На тлі галопуючої інфляції в сотні відсотків 20 травня 2018 року в країні пройшли позачергові президентські вибори, на яких Мадуро знову був оголошений переможцем. Опозиція бойкотувала голосування, США, Євросоюз і багато латиноамериканських країн результати виборів не визнали. Тим часом криза в Венесуелі заглиблюється: інфляція досягла з початку року безпрецедентних 108 тисяч відсотків і до кінця року загрожує досягти мільйона відсотків, за розрахунками МВФ.

5 серпня стало відомо проспробу замаху на Мадуро за допомогою дронів. Опозиція заявила про постановку. Відповідальність за замах взяв на себе невідомий рух. Тим часом Управління ООН з прав людини звинуватило владу в розправах над опонентами під виглядом боротьби зі злочинністю.

Влітку влада зробила спробу протистояти економічній кризі. Так, на початку серпня 2018 року, вперше за 15 років був ослаблений валютний контроль і дозволений комерційний обмін валюти. 20 серпня влада Венесуели пішла на різку деномінацію національної валюти. "Сильний болівар" - так називалася валюта досі - позбувся одразу п'яти нулів і називається тепер "суверенною". Влада також прив'язала його курс до державної венесуельської криптовалюти Petro. Одночасно стало відомо про різке підвищення цін на бензин. У такий спосіб боряться з контрабандою дешевого палива з Венесуели до сусідніх країн. Однак підвищення ціни на практично безкоштовний бензин не позначиться на власниках карток соціального забезпечення - ними володіє кожен другий венесуелець.

Дивитись відео 01:11

Більше не буде бензину по 1 центу за літр (14.08.2018)

Дивитись відео 01:35

Скотовози замість маршруток - нові реалії Венесуели (20.07.2018)

Аудіо й відео до теми

Реклама